Земельний кодекс у новій редакції – що нового відкривають нові земельні закони

Вже за місяць в нашій державі буде відкрито вільний ринок сільськогосподарської землі. Кожен громадянин, який має у власності землю сільськогосподарського призначення матиме право нею розпорядитися. Прихильники відкриття ринку стверджують, що в таких умовах будуть забезпечуватись конституційні права власників таких земель, надходитимуть інвестиції в аграрний сектор, сільська місцевість «заживе по-новому».

Згадайте новину: Прийнято закон про електронні земельні аукціони – що нового відкриває прийнятий закон

Противники ж кажуть, що усі земля буде скуплена олігархами, агрохолдинхами, а селяни залишаться ні ж чим. Кожен при своїй думці, як кажуть, але варто визнати, що Україна «йшла» до цього довгих 20 років, і ось нарешті 1 липня 2021 року наша держава долучиться до списку цивілізованих європейських країн, які вже давно відкрили ринок сільськогосподарських земель.

Під час земельної реформи, яка триває й досі, прийнято чимало законодавчих актів, які направлені на урегулювання сфери земельних відносин. Зокрема, акцент зроблено саме на те, аби під час відкриття ринку земель, усі процеси із купівлі-продажу сільгосп землі були прозорими, законними та розпорядження землями здійснювались «на місцях».

Згадайте новину: Плата за землю – украинцев хотят заставить выкупать свои участки или оформлять их в аренду

Ключовим у земельній реформі варто визнати Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (№ 2194), який 24 травня підписано Президентом України. Документ майже на 100 сторінок, закон вже набрав чинності та містить багато цікавого.

1. Зникає монополія Держгеокадастру – усі землі державної власності (окрім земель оборони, природоохоронного значення, земель у постійному користуванні державних підприємств тощо) переходять у власність громад.

Оскільки більшість земель перебувають в оренді, то зміна власника землі ніяк не вплине на права користувачів цих земель.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору – звертає увагу адвокат Ян Білоголовий.

2. З набранням чинності цим законом за Держгеокадастром залишаються функції щодо присвоєння кадастрових номерів (ведення кадастрової діяльності) та деякі функції з контролю за використанням та охороною земель.

3. Скасовано інститути державної експертизи та агрохімічної паспортизації земель. З роками стало очевидним, що експертиза землевпорядної документації є необґрунтованою. Це лише корупційні зловживання, «продаж» позитивних висновків, рух документів «по-колу», а не фахова оцінка документації. Сертифіковані інженери-землевпорядники, державні кадастрові реєстратори, добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою – цього буде достатньо аби здійснити контроль якості складеної документації.