Закон про конфіскацію майна росіян і білорусів ухвалено: як це буде працювати (№7194)

Залишається чимало осіб, які своїми рішеннями та грошима підтримують убивство українців. Одним з дієвих інструментів позбавлення економічної бази РФ та компенсації наслідків воєнних дій мали б стати санкції.

Звісно, ідея забирати майно у всіх, хто підтримує війну, гріє душу, але є одне "але". На відміну від активів РФ як держави, конфіскація російських приватних активів становить більшу юридичну проблему.

Законно конфісковувати майно у всіх, хто "багатий і росіянин" просто так не вдасться. Саме тому важливо обрати правильні юридичні підстави та механізми, аби скористатися цим інструментом ефективно.

За час війни Верховна Рада ухвалила два взаємовиключні закони щодо санкцій, але президент не підписав жоден з них. Причина – ризик повернення конфіскованих активів власникам був більшим, ніж потенційні вигоди.

Імовірно, саме тому Володимир Зеленський ветував основний закон. Зрештою, 12 травня депутати підтримали пропозиції Зеленського й остаточно вирішили, у кого і як Україна буде конфісковувати майно.

Кого стосуватиметься документ, хто і як конфіскуватиме активи тих, хто словом і ділом підтримує війну проти України, та з якими ризиками можуть зіткнутися ті, хто його реалізовуватиме?

Суть ідеї

Ухвалений закон запроваджує новий вид санкцій: стягнення в дохід держави активів, що належать фізичним або юридичним особам, а також активів, якими вони можуть прямо чи опосередковано розпоряджатися.

Одним словом – конфіскація. Під нею розуміється повне позбавлення прав на майно, а не обмеження права розпоряджатися ним, як передбачають класичні санкційні інструменти. Такий суворий захід застосовуватиметься лише в період дії воєнного стану і стосуватиметься лише тих осіб, до яких були попередньо застосовані санкції у вигляді блокування активів.

Передбачається, що конфісковані активи використовуватимуться для посилення обороноздатності та відновлення України.

Перевагою використання нового санкційного інструменту є можливість конфісковувати не лише майно на території України, а й поза її межами. Це істотно збільшить обсяги активів, хоча й потребуватиме значної міжнародної співпраці.

Цю модель можна назвати всеохоплюючою конфіскацію через широке коло суб'єктів, на яких вона може поширитися.