У Солом’янському районному суді Києва кілька місяців тривали судові засідання щодо Тараса Тищенка, жителя села Перемога, Броварського району Київської області. Односельчани кажуть, що під час окупації він видав росіянам учасників територіальної оборони, показав їх місця проживання.
Наприкінці серпня до суду з’явилося троє чоловіків-свідків. Сидячи на лавці, вони читали пам’ятки про права і обов’язки та перемовлялися, згадуючи страшні дні кінця березня, коли росіяни виводили їх на розстріл. «Під забором прощався з жизнью. Другий раз у погребі. Вспоминав отченаш», — каже один. Другий підтакує, що і він молився.
Найбільше дісталося 55-річному Олегу Галатенку, який був серед організаторів сільської тероборони.
За трибуною він розповідає, що самооборона почала формуватися в перший день війни — 24 лютого. Село поділили на сектори. У своєму кутку відповідальним був Галатенко. У тероборону записувалися всі чоловіки і Тищенко теж. Наступного дня у селі робили коктейлі Молотова. Зброї не мали, лише дехто — мисливські рушниці. Чоловіки домовилися, що коли через село рухатиметься російська техніка, то її слід пропустити. Очікувалося, що окупантів біля річки обстріляють Збройні сили України. Сільська тероборона підключиться і кидатиме коктейлі Молотова, коли розбита колона поїде назад.
28 лютого в Перемогу із залпами градів зайшли росіяни. У центрі села в приміщенні «Нової пошти» ховалася група тероборонівців. Вони сподівалися, що росіяни пройдуть мимо. Але їх знайшли і убили вісьмох. У селі розповідають, що росіяни перевіряли всіх по одному: дивились телефон, а потім ставили на коліна і розстрілювали. Подробиці стали відомі від одного із учасників тероборони, який був там, але на ньому нібито закінчилися патрони і він зумів втекти.
Поза цим епізодом чужинці спочатку вели себе відносно тихо і 13-14 березня навіть дозволили виїхати цивільним під егідою «Червоного хреста». Та водночас обстрілювали колони машин, убивши 13-річного підлітка.
Евакуювалися не всі. Дехто залишався. А окупанти, невдоволені динамікою війни, з кожним днем вели себе агресивніше: ходили по будинках, цікавилися, скільки є чоловіків.
«Привів солдатів до мене додому»
27 березня близько 14-15 години вийти з хати попросили і Галатенка. У своєму дворі він побачив «до десятка кацапів». Непрохані гості запропонували «говорити на чистоту».
Він пригадує діалог:
— Ты кто?
— Як хто? Чєловєк, водітєль.