У Верховному Суді відбувся круглий стіл «Виконання рішень приватними виконавцями. Проблемні питання та судова практика». Про недосконалість законодавства та неоднозначність практики говорили судді й приватні виконавці.
Межі повноважень
Голова ВС Станіслав Кравченко зазначив, що робота судді варта докладених до неї зусиль лише в тому разі, коли її результатом є не тільки ухвалення рішення, а і його ефективне виконання, адже це не лише правова, а й моральна основа демократичної держави для підтримки справедливості та довіри громадян до демократичних інститутів. До того ж виконання судового рішення є запорукою утвердження авторитету держави та органів її влади.
У процесі виконання судових рішень постає низка проблемних питань, які потребують ґрунтовного аналізу та обговорення. На переконання С.Кравченка, аналізуючи статистичні дані щодо невиконання судових рішень, важливо говорити не тільки про наслідки, а й дивитись у корінь проблеми, що нерідко полягає в недосконалості законодавства. Ключову роль у розв’язанні проблем, що перешкоджають належному виконанню судових рішень, відіграє практика Верховного Суду, котра формує правові підходи, спрямовані на вирішення актуальних питань. Саме тому висвітлення й аналіз відповідних правових позицій ВС є важливим у контексті напрацювання ефективних рішень для подолання системних проблем у цій сфері.
Голова Асоціації приватних виконавців України Оксана Русецька повідомила про результати роботи приватних виконавців у 2024 році, зазначивши про високу ефективність їхньої діяльності. Протягом минулого року приватні виконавці забезпечили стягнення понад 9,5 млрд грн, що становить значну частку від загальної суми стягнених коштів – 25,5 млрд грн. У середньому один приватний виконавець повернув кредиторам у 6 разів більше коштів, ніж один державний виконавець. Також у 2024 році на електронних торгах ДП «СЕТАМ» приватні виконавці реалізували у 26 разів більше майна, ніж державні, а на земельних торгах приватні виконавці продали втричі більше земельних ділянок і стягнули вдвічі більше коштів порівняно з державними виконавцями.
Про межі повноважень органу примусового виконання рішень щодо ініціювання нового судового процесу розповів приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Олексій Плесюк. Стаття 18 закону «Про виконавче провадження», яка містить перелік повноважень органу примусового виконання, не наділяє орган примусового виконання повноваженням звертатися з позовом до суду.
Втім, у постанові Великої палати ВС від 8.06.2022 у справі №2-591/11 зроблено висновок, що обов’язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення законом «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу. Тож з огляду на цю правову позицію і характер роботи органів примусового виконання, за словами доповідача, виникли запитання щодо механізму реалізації цієї процедури.
У цьому контексті О.Плесюк зупинився на необхідності звернення приватних виконавців до суду з позовом для підвищення ефективності виконання судових рішень, за наявності підставах для цього, в таких випадках:
при розгляді справ щодо визнання недійсними правочинів з підстав їх фраудаторності;
у разі ненадання державними органами відповідей на запити приватних виконавців щодо інформації, необхідної для здійснення виконавчих дій;
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2025 «Протокол». Всі права захищені.