Як Цивільний кодекс 2.0 може змінити життя українців: розбір проєкта

Вже наступного року українці можуть почати жити за новим Цивільним кодексом. Наприкінці квітня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт 15150 з новою редакцію Кодексу.

Головне:

• Масштабне оновлення: Нова редакція Кодексу зводить норми до стандартів ЄС та запроваджує "доброзвичайність", з урахуванням якої мають регулюватися всі приватні відносини.
• Нові статуси та самостійність дітей: З'являються статуси "Споживач", "Професіонал" та "Дитина". Відтепер діти віком від 14 до 18 років зможуть самостійно розпоряджатися своїми коштами на рахунках і виступати засновниками юридичних осіб.
• Реформа сімейних відносин: Запроваджується "фактичний сімейний союз", офіційний статус "окремого проживання", та чіткі терміни для "примирення" у разі розлучення.
• Жорсткіші правила опіки: Значно розширено перелік осіб, яким заборонено бути опікунами, і запроваджено щорічну звітність про фінансові операції та здоров'я підопічного.
• Захист цифрових прав: Закріплюється "право на забуття", завдяки якому українці зможуть вимагати видалення з інтернету застарілої або недостовірної інформації про себе.

Навіщо переписують Цивільний кодекс

Законопроєкт 15150 - це наймасштабніший документ в історії України. На його 803 сторінках зібрано повністю оновлений Цивільний кодекс, над яким понад 7 років працювали понад триста юристів з усієї країни.

Чинний кодекс 2003 року вже давно не відповідає реаліям, зазначав ініціатор змін та спікер парламенту Руслан Стефанчук. Щоб прибрати юридичну плутанину, цивільне, сімейне та міжнародне право нарешті зведуть в один зрозумілий документ, як це працює в ЄС.

Застарілі норми також осучаснили: тепер закон захищатиме не "таємницю телеграм", а акаунти та переписки у сучасних месенджерах. Додатково документ адаптували до нинішніх викликів, врегулювавши правові питання в умовах воєнного стану.

Що змінюється в Цивільному кодексі 2.0

Право замість законодавства

У новій редакції Цивільного кодексу терміни "цивільне законодавство" та "цивільні відносини" змінили на "приватне право" та "приватні відносини".

Також з'явилися нові засади приватного права: приватна автономія, диспозитивність, добросовісність (bona fides), розумність та недопущення отримання переваг зі своєї протиправної чи недобросовісної поведінки.

До джерел приватного права віднесено: договір, звичаї (зокрема національних меншин та корінних народів), локальні акти юридичних осіб (статути, рішення) та міжнародні договори.