НЕ можна змінити рішення з "витребування майна" на "стягнення вартості цього майна", або зміна способу виконання рішення не повинна змінювати його суть (ВСУ у справі № 6-1829цс15)

Фабула судового акту: УВАГА! СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ ПАЛАТ: Рішення «високоповажних» суддів ВСУ із серії «всё для людей». Фабула справи проста. Фізична особа виграла справу та отримала рішення суду із приписом «витребувати майна із чужого незаконного володіння». Майно – це автомобіль. Звичайно відповідач рішення суду не виконав і ймовірно розпродав автомобіль по запчастинам ще до набрання рішенням суду законної сили. Позивач намагався вплинути на нього через виконавчу службу, проте органи ДАЇ дали відповідь, що автомобіль на обліку не перебуває, а державний виконавець повідомив, що знайти автомобіль неможливо.

Позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення. Хоча роки ідуть, але начебто все добре: позивач виграє у першій, апеляційній, касаційній інстанції і суди присуджують йому стягнення у грошовій формі замість речі- автомобіль. Але ж ні! ВСУ касує усе та відмовляє у задоволенні заяви. Так змінювати спосіб виконання рішення суду не можна, бо це змінює суть рішення: «витребувати майно».

А як можна ВСУ? Яким чином захистити права людини, яка пару років вже намагається щось отримати від відповідача. Звичайно ВСУ відповіді не надавав. Та і взагалі, після цього спільного рішення палат ВСУ нікому точно не зрозуміло тепер, яким чином у суді можна змінити спосіб виконання рішення суду, так щоб реально відновити порушені права особи.

Аналізуйте судовий акт: Не допускається об'єднання в одне првадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі № 6-1593цс16)

Дії суду цивільної юрисдикції щодо поданого позову із декількома вимогами, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства ( ВСУ від 6 квітня 2016р. у справі № 6-77цс16)

Правова позиція ВСУ у справі № 6-1829цс15: Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

У частині першій ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в ст. 373 ЦПК України.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення – п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України) на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди – п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України) суди фактично змінюють рішення суду по суті та самостійно змінюють спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Суддя Верховного Суду України Я.М. Романюк