Не є підставою для скасування наказу про звільнення (інше дисциплінарне стягнення) від сутність письмового пояснення працівника, якщо факт порушення дисципліни підтверджений іншими доказами (ВСУ у справі № 6-2801цс15 від 19 жовтня 2016 р.)

Фабула судового акту: Дивно, але ВСУ, який завжди був на сторожі прав працівника почав змінювати тренд своїх рішень. Цією постановою ВСУ спрощує порядок звільнення найманого працівника, можна сказати нівелює таку гарантію трудового права щодо прав працівника, як відібрання пояснення від працівника у випадку притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Логіка відносин між роботодавцем та працівником передбачає право працівника у випадку ініцюювання дисциплінарного провадження, тобто ще до наказу, пояснити мотиви та підстави своїх дій, які можуть назвати дисциплінарним проступком. І тоді, вже із врахуванням цих пояснень роботодавець приймає остаточне рішення. Тепер, вже за думкою ВСУ це не обов’язково, якщо у справі є інші докази.

Звичайно у 90% випадків працівники пояснень не пишуть, а потім цим правом всіляко зловживають у суді. Проте обов’язок роботодавця запропонувати працівнику надати такі пояснення, а у випадку відмови – скласти акт з понятими «про відмову у наданні пояснень.» Така процедура передбачена трудовим законодавством, і є однією з гарантій від безпідставного притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Проте очевидно часи поступово змінюються…

Аналізуйте судовий акт: Саме звільнена особа зобов’язана надати докази про те, що вона не писала заяву про звільнення, або абсурдне тлумачення принципу змагальності сторін (Шевченківський районний суд м. Києва 23 серпня 2016 р., суддя Піхур О. В.)

Законодавство не передбачає строк позовної давності для стягнення працівником заборгованості із заробітної плати (ВСУ від 26 жовтня 2016р. у справі № 6-1395цс16)

Звільнення з підстави втрати довіри, передбачає перевірку судом вчинення працівником умисно або необережно дій, які дають власнику підстави для втрати до нього довіри (ВСУ у справі № 6-100цс16 від 20 квітня 2016р.)

Відповідальність роботодавця, передбачена статтею 117 КЗпП України, продовжується і після рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати у випадку затримки виплати по день фактичного розрахунку. (ВСУ -№ 6-144ц13 від 29 січня 2014 р.)

Правова позиція ВСУ у справі № 6-2801цс15: Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з’ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.