Факт, що відповідач належно не повідомлений про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви останнього про застосування позовної давності (ВС/ВП № 200/11343/14-ц від 17.04.2018)

Фабула судового акту: Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Аналізуючи цю норму апеляційними судами приймались однозначні рішення про неприйняття заяв про застосування позовної давності під час апеляційного перегляду справ, оскільки рішення у справі вже було постановлено судом першої інстанції, а отже підстав для прийняття таких заяв від сторін нема.

Однак, у даній справі виникло питання про розгляд такої заяви апеляційним судом під час перегляду заочного рішення, тобто рішення постановленого за відсутності відповідача, якого не було належним чином повідомлено про місце та час розгляду справи, а тому такий був з об’єктивних причин скористатись правом подання заяви про застосування позовної давності.

Згідно матеріалів справи банк звернувся до свого боржника-фізичної особи із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За згаданим позовом було постановлено заочне рішення на користь банку.

У подальшому тим же судом було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перегляді заочного рішення оскільки доводи про те, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском позовної давності, і що розрахунок заборгованості за відсотками та пенею є помилковим. Суд вказав, що відповідач не надав свого розрахунку, з огляду на що не спростував доводи позивача, а про дату звернення до суду з позовом відповідач знав під час розгляду справи.

Окрім цього апеляційний суд залишив без змін вказане заочне рішення та, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 6-25цс15, дійшов висновку про те, що оскільки у статті 303 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а відповідач не зверталась до суду першої інстанції із заявою про застосування позовної давності у справі, то апеляційний суд позбавлений можливості застосувати приписи статей 256-258 Цивільного кодексу України без заяви відповідача, поданої до ухвалення рішення у суді першої інстанції.

Переглядаючи справу Велика Палат встановила порушення судом першої інстанції порядку повідомлення про день та час судового розгляду справи оскільки у матеріалах справи є поштовий конверт, адресований цим судом відповідачеві, разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутий відділенням поштового зв'язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача за місцем проживання.

На думку ВП суд першої інстанції, не повідомивши відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив його права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд. Вказане порушення суд першої інстанції міг виправити, задовольнивши заяву про перегляд заочного рішення. Проте суд не встановив причини неявки відповідача на судові засідання через неналежність його повідомлення про час і місце розгляду справи. Крім того, не дослідивши кредитний договір і проведений позивачем розрахунок процентів і пені за цим договором, не визначивши початок перебігу позовної давності за вимогами позивача про стягнення таких процентів і пені та визнав безпідставними доводи відповідача стосовно того, що вказаний розрахунок є помилковим, і що позивач звернувся до суду, пропустивши позовну давність. Дослідження зазначених обставин, на які посилався відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, мало істотне значення для вирішення спору, оскільки у разі їх підтвердження у задоволенні позову може бути відмовлено.

В свою чергу апеляційний суд посилаючись на межі апеляційного перегляду, безпідставно не взяв до уваги доводи відповідача, що позовна заява подана з пропуском позовної давності, а також те, що відповідач, будучи неналежно повідомленою про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, повідомляла останній про пропуск позивачем позовної давності у заяві про перегляд заочного рішення.

Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції.