Коментар до Постанови Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 563/376/22-ц
Почнімо з випадку із практики. 05.05.2015 фізособою було укладено договір оренди земельної частки (паю) з ТОВ зі строком дії – 7 років з моменту державної реєстрації права оренди та сплатою орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі та з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Проте з інформації з Державного реєстру речових прав від 08.05.2019 фізособі (власнику земельної ділянки) стало відомо, що існує ще одна додаткова угода до договору оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2017, відповідно до якої строк дії договору оренди збільшено вже до 17 років.
Цієї додаткової угоди фізособа не укладала. Наміру продовжувати строк дії договору оренди землі фізособа не мала, а тому звернулася до суду та просила повернути земельну ділянку.
Судами, справді, було встановлено, що фізособа додаткову угоду від 01.12.2017 до договору оренди земельної ділянки (паю) не укладала та не підписувала. І згоди та повноважень на її укладення й підписання іншій особі не надавала. Отже, така додаткова угода на продовження договору оренди паю є неукладеною, а земельну ділянку слід повернути її власнику.
Користуйтеся консультацією: Що таке земельний пай, його оренда та порядок виділення на місцевості
В умовах воєнного стану розірвання оренди паю не заборонено
Апеляційна інстанція цілком підтримала такі висновки суду першої інстанції та додала таке.
Відповідно до п. 1 розділу І Закону від 24.03.2022 №2145-ІХ розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктами 27 і 28 такого змісту: під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:
а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;