Зміна матір'ю дітей способу життя тягне за собою змінення способу життя дітей, які проживають із нею та є підставою для визначення місця проживання дітей із батьком (ВС/КЦС № 754/14768/15-ц від 13.06.2018)

Фабула судового акту: У даній справі Касаційний цивільний суд зробив досить цікаві висновки щодо підстав для розірвання договору між батьками про визначення місця проживання дітей та режиму їх виховання, а також висловився щодо належності тих чи інших доказів, які можуть бути підставою для прийняття судами такого рішення.

Відповідно до матеріалів справи батьками дітей після розлучення укладено нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей, за умовами якого передбачено місце проживання дітей за місцем проживання матері та право батька зустрічатись і без перешкод спілкуватися з дітьми, зокрема, у будь-який день тижня та у будь-який час, а за попередньою домовленістю з матір'ю, брати дітей до себе за місцем свого проживання у будь-які дні. За умовами вказаного договору встановлено обов'язок матері піклуватись про здоров'я дітей, брати участь у їх вихованні, забезпечити дітям достатній рівень освіти незалежно від стосунків батьків та не перешкоджати спілкуванню дітей з батьком.

Проте, протягом двох останніх років діти не відвідували дитячий заклад, мають пригнічений психологічний стан, весь час проводять у мечеті, оскільки мати проживає у цивільному шлюбі із чоловіком мусульманського віросповідання, прийняла його віру та влаштувалась працювати у мечеті. Колишня дружина перешкоджає йому бачитись з дітьми та піклуватись про них. На його рішення про повернення дітей та захист прав батька вплинуло вчинення відповідачем без його згоди в домашніх умовах сину хірургічної операції з усування частини крайньої плоті чоловіків.

Рішенням місцевого суду позовні вимоги задоволено було задоволено.

Проте, апеляційний суд не погодився із таким рішенням, скасував рішення районного суду та в задоволенні позовних вимог відмовив.

Таке рішення суду апеляційної інстанції було оскаржено позивачем у касаційному порядку.

В свою чергу КЦС ухвалу апеляційного суду скасував та направив справу на новий апеляційний розгляд.

В мотивування такого рішення КЦС зазначив, що відповідно до частин четвертої, п'ятої та шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд першої інстанції взяв до уваги висновок органу опіки та піклування, надав йому оцінку, зазначивши, що він містить висновки засідання комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, які були надані після надання висновку психолога Центру у справах сім'ї та жінок Деснянського району м. Києва та опитування самих дітей.

Окрім цього Центром у справах сім'ї та жінок Деснянського району м. Києва наданий висновок, у якому зазначено, що батьки та діти пройшли консультацію психолога, з якої вбачається, що у дітей спостерігаються ознаки педагогічної запущеності, рекомендовано роботу з дитячим психологом. Малолітня донька повідомила, що в школі, яку вона відвідує її примушують носити хіджаб. В свою чергу малолітній розповів, що його мамо його б’є за те, що він не слухається.

За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.