Витрати на таксі для прибуття до суду компенсувати можна, але є нюанс (ВС/КЦС у справі № 766/7206/20 від 21.10.2021)

Фабула судового акту: Дотепер не зрозумілою для мене є позиція судів ,які вишукують різні підстави для відмови у відшкодуванні судових витрат.

В мене постійно постає питання - чому особа, права якої було порушено, у зв’язку із чим нею витрачались кошти для захисту останніх (гонорар адвоката, поштові витрати, прибуття до суду тощо) та особистий час при наданні доказів таких витрат може отримати від суду, пробачте дулю?!

Як приклад – позивач звик їздити з комфортом. Чому він має їздити до обласного центру в суд у «скотовозці» аніж доїхати до суду на таксі? Чому суд вважає, що такі витрати не можуть бути обґрунтованими?

Моя тверда позиція - УСІ витрати, пов’язані із розглядом справи підтверджені належними доказами МАЮТЬ бути відшкодовані у повному обсязі!

Але суди вважають дещо інакше…

У даній справі позивач подав до апеляційного суду заяву про винесення додаткового рішення у якому просив суд стягнути із відповідача витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката під час розгляду справи, транспортні витрати пов`язані з явкою до суду і витрати на листування із судом та відповідачем.

Додатковою постановою апеляційного суду дані вимоги задоволено частково – знижено розмір відшкодування за надання професійної правової допомоги та відмовлено у відшкодуванні витрат на оплату таксі, яким позивач прибував до апеляційного суду.

На таке рішення апеляційного суду позивачем було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що користування послугами таксі було вимушеним з огляду на відсутність прямого автобусного сполученням між містом його проживання та обласним центром у якому розташований апеляційний суд. Крім того, визначаючи дати та час судових засідань, суд першої інстанції не враховував відстань між населеним пунктом, в якому проживає позивач та судом, не погоджував дату і час таких судових засідань.

Натомість Касаційний цивільний суд вказані доводи визнав необґрунтованими та у задоволенні касаційної скарги відмовив.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що відповідно до статті 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Запровадження законодавцем граничного розміру (верхньої межі) компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані з явкою до суду, покликане насамперед запобігти завищенню розміру цих витрат та попередженню зловживання таким правом.