У спорах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, нотаріус НЕ може бути відповідачем (ВС/КЦС № 519/77/18 від 14.08.2019)

Фабула судового акту: Цікаве судове рішення у якому Касаційний цивільний суд висловився щодо суб’єктного складу спорів, пов’язаних із визнанням виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

У даній справі боржниця звернулась до суду із позовом до банківської установи та нотаріуса про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Судами першої та апеляційної інстанції позво було задоволено.

Зазначені рішення стали предметом перегляду Касаційним цивільним судом за касаційною скаргою нотаріуса, який у своїй касаційній скарзі вказав, що у даному спорі він є неналежним відповідачем.

Касаційний цивільний суд із такими доводами нотаріуса погодився та у своїй постанові вказав наступне.

Положеннями частин першої та другої статті 1 Закону «Про нотаріат» визначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Виходячи із аналізу вказаних норм судом касаційної інстанції зроблено висновок про те, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Аналізуйте судовий акт: Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, зокрема, у разі неповідомлення боржника про початок такої процедури та відсутності державної реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження (ВП ВС,№ 320/8269/15-ц,16.05.18)

Нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги у відносинах між підприємствами минуло не більше одного року, а строк обчислюються з дня, коли виникло право стягнення боргу (ВС/КГС, № 910/3337/17, 3.10.18)