Фабула судового акту: У даній справі підприємцю рішенням міської ради виділено земельну ділянку для ведення підприємницької діяльності з реалізації друкованої продукції. При цьому вказана земельна ділянка розташована в наскрізному проїзді будинку (в арці будинку) який вів на вулицю.
Проте мешканці багатоквартирного будинку не погодились із тим, що їм фактично буде перекрито вихід з двору будинку та подали позовну заяву до суду, який обґрунтували тим, що змісту рішення міськради право на користування ділянкою у підприємця за цільовим призначенням (що є обов'язковим за законом) виникне від часу, коли буде розроблена та затверджена на наступній сесії міськради технічна документація на цю земельну ділянку, а також після розроблення та затвердження в Управлінні архітектури та містобудування міської ради паспорта прив'язки тимчасової споруди для підприємницької діяльності. Одночасно на думку позивачів відповідач має намір встановити споруду для здійснення іншого виду підприємницької діяльності – надання послуг кафе.
Суд першої інстанції з такими доводами не погодився і в позові відмовив з тих підстав, що твердження про будівництво кафе в наскрізному проїзді будинку є припущенням з боку відповідачів, дозволи на будівництво кафе ФОП не надавалися, тому підстави для заборони здійснення підприємницької діяльності відсутні. Позивачі просили заборонити ФОП здійснення підприємницької діяльності в наскрізному проїзді будинку, що є неможливим, оскільки рішення міської ради в про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності є чинним. Зазначеним рішенням ФОП дозволено розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у вигляді реалізації друкованої продукції.
З таким рішенням погодився і апеляційний суд, який в своїй ухвалі зазначив, що позивачами не надано належних та допустимих доказів того, що дії ФОП неминуче призведуть до порушення прав відповідачів як співвласників багатоквартирного будинку, а відтак суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
На вказані рішення позивачами було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що розпорядження майном, яке знаходиться у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників. Таким чином дії ФОП, який без згоди та дозволу власників почав облаштовувати об'єкт підприємницької діяльності у чужому майні, порушують вимоги законодавства.
Касаційний цивільний суд із такими доводами погодився та зазначив, що за нормами ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Одночасно відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, положення яокї кореспондуються з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Виходячи з аналізу зазначених норм закону спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки зі спільного майна багатоквартирного будинку.
Таким чином, конструкції багатоквартирного будинку, що утворюють його арочний простір, через який здійснюється наскрізний проїзд і прохід його мешканців, є спорудою загального користування, має допоміжну функцію. Відповідно, конструкції, що утворюють арочний простір, перебувають у спільній сумісній власності співвласників квартир та нежитлових приміщень усього багатоквартирного будинку. Це майно не підлягає виділенню в натурі зі спільного майна такого багатоквартирного будинку будь-якій особі.
Спірна земельна ділянка вона розташована безпосередньо в межах арочного простору наскрізного проїзду будинку, тобто знаходиться в межах зовнішнього периметру усього будинку.
Відповідно до частини першої статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.