Фабула судового акту: Знакове рішення Верховного Суду, у якому останній позитивно висловився щодо можливості на порядку повернення банківських вкладів у банківські установи, які на даний час знаходяться на тимчасово окупованій території, а саме на території Автономної Республіки Крим.
Громадянин 3 липня 2013 року тобто до анексії території АРК уклав із «Приватбанком» депозитний договір строком на 1 рік тобто до 4 липня 2014 року.
Проте у подальшому внаслідок захоплення АР Крим Російською Федерацією філії «Приватбанку» в Криму припинили своє існування, а тому можливості отримання належних йому коштів з вказаних філій вкладник був позбавлений.
На звернення вкладника щодо повернення належних останньому коштів, процентів, недоотриманих процентів тощо «Приватбанк» своїм листом повідомив, що оскільки кошти вносилися у банківському відділенні на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією, цей факт позбавляє банк можливості перевірити вимоги вкладника та виконати умови договору.
Вказаний факт став підставою для звернення громадянина до суду із відповідним позовом.
Судом першої інстанції позовні вимоги було задоволено на тій підставі, що стороною укладеного з позивачем договору є ПАТ КБ «ПриватБанк». Згідно із законодавством, яке регулює спірні правовідносини, зобов’язання за договором банківського вкладу має виконувати саме ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа, а не його Кримська філія. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов'язків за укладеними і дійсними договорами. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання.
Проте, апеляційний суд, з яким погодився і ВССУ, зазначене рішення скасував та відмовив у задоволенні цього позову у зв’язку із тим, що матеріали справи не містять оригіналу договорів банківського вкладу та платіжного документу, що відповідає вимогам НБУ, про внесення за цими договорами коштів. Копія квитанції про внесення коштів не є доказом існування правовідносин, оскільки оскільки не містить печатки банківської установи.
В свою чергу ВСУ став на бік вкладника та, обґрунтовуючи свою позицію, послався на наступне.
Нормами частини першої 1059 ЦК України визначено, що договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі та, відповідно, укладання договору банківського вкладу.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
