Невеликий проміжок часу пропуску строку на вступ у спадщину не є однозначним фактом для його продовження (ВС/КЦС у справі № 362/5972/18 від 16.12.2020)

Фабула судового акту: Ознака оціночності тих чи інших обставин як поважних для поновлення строків, визначених нормами матеріального або процесуального права у жодному разі не сприяє правовій визначеності.

Погоджусь із тим, що усі обставини, які можуть бути визнати поважними неможливо передбачити та закріпити їх у законі, але нажаль саме така правова невизначеність сприяє нестабільності судової практики та призводить до того, що одні і ті самі обставини трактуються судами по різному.

На мою думку все ж таки доцільним є повернення до практики прийняття Пленумом Верховного Суду постанов, які мають однозначно роз’яснювати як слід застосовувати ті чи інші законодавчі норми, які обставини слід вважати поважними, а які ні тощо.

У даній справі донько померлої звернулась до суду із позовом про продовження їй строку на прийняття спадщини мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті матері між нею та іншими спадкоємцями існувала домовленість щодо спільного подання заяв до нотаріальної контори і лише в останній день вона дізналася, що відповідачі такі заяви подали самостійно. Вона проживає в іншому населеному пункті від місця відкриття спадщини, останній день подання заяви припав на вихідний день, після приїзду вона відразу звернулася в нотаріальну контору, однак отримала відмову в видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом у зв`язку з пропуском строку подання заяви.

Судами першої та апеляційної інстанції такі доводи визнано необґрунтованими, а вказані причини неповажними.

Не погоджуючись із такими висновками позивач до Касаційного цивільного суду подала касаційну скаргу, яку вмотивувала тим, що пропущений строк для прийняття спадщини є незначним та причини його пропуску є поважними, оскільки між нею та іншими спадкоємцями існувала домовленість щодо спільного подання заяв до нотаріальної контори, однак відповідачі такі заяви подали самостійно, про що вона дізналась в останній день строку. При цьому зазначає, що віднесення будь-яких обставин до поважних є оціночним та таким, що безпосередньо належить до волі суду та його оцінки.

Проте, КЦС зазначені доводи також визнав необґрунтованими та підтвердив законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій.

Приймаючи таке рішення суд касаційної інстанції послався на те, що нормами ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однак, згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому на думку Касаційного цивільного суду не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.