Непогодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками не може бути підставою для визнання державних актів на землю недійсними (ВС/КЦС № 467/1637/16-ц від 03.07.2019)

Фабула судового акту: У рішенні, що пропонується до уваги Касаційним цивільним судом вирішено досить розповсюджений спір, який виник між сусідами-суміжними землевласниками.

У даній справі особа звернулась до суду із позовом до свого сусіда про визнання державного акту на землю, яка належить відповідачу, та рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність недійсними.

При цьому позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач самовільно змінила межі належних позивачу земельних ділянок та заволоділа ними.

В свою чергу акт про встановлення меж позивач не підписував, не погоджував межі суміжних земельних ділянок, про існування у відповідача державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, якими було змінено межі земельних ділянок, йому не було відомо.

Рішенням місцевого суду з яким погодився і суд апеляційної інстанції позовні вимоги було задоволено виходячи із того, що відповідачем не надано суду технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), яка повинна виготовлятися при видачі державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, представник позивача заперечував погодження позивачем меж земельних ділянок, які перебувають у власності відповідача, а тому будь-яких ґрунтовні підстави для залишення позову без задоволення – відсутні.

На вказані судові рішення відповідачем було подано касаційну скаргу.

Переглядаючи вказані рішення та надаючи правову оцінку їх обґрунтованості та законності Касаційний цивільний суд вказав наступне.

Згідно матеріалів справи на підставі державних актів на право приватної власності на земельну ділянку позивачу належать земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства.

В свою чергу відповідач придбала у колишнього землевласника суміжну земельні ділянки для обслуговування будинку та для ведення особистого підсобного господарства. Вказані земельні ділянки належали колишньому землевласнику на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку виданих на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

За нормами ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В свою чергу згідно статті 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.