Хоча придбана у шлюбі квартира була записана лише на чоловіка, він не зміг виселити прописану у ній колишню дружину, яка при цьому у цій квартирі і НЕ проживала (ВС/КЦС від 28 лютого 2018р. у справі № 647/1683/15-ц)

Фабула судового акту: Мабуть вже для багатьох очевидно, що якщо не буде єдиного та справедливого підходу судів до застосування у спорах презумпції спільності права власності на майно подружжя, люди взагалі не будуть одружуватися. Як це вже відбувається в країнах Європи, наприклад в Італії.

Типова ситуація. Колись придбана у шлюбі квартира, і у Державному реєстрі прав на нерухоме майно її власником записаний чоловік. І чоловік, і жінка перебуваючи у шлюбі зареєструвалися і цій квартирі. Із часом подружжя розлучилося, і жінка мешкає тривалий час в іншій квартирі. Але чомусь знятися з реєстрації добровільно і не заважати чоловіку жити новим життя НЕ бажає. Звичайно за себе комунальні послуги не оплачує (вона ж там не живе), хоча ЖЕК їх нараховує, оскільки вона там зареєстрована.

Водночас жінка із позовом про поділ майна подружжя не зверталася, та строки позовної давності вже пропустила. В цілому своєю бездіяльністю лише шкодить колишньому чоловіку.

Чоловік як власник квартири подає позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

І раптом виявляється, що квартира все ж таки автоматично належить до спільного сумісного майна подружжя, попри те, що строки на звернення до суду із позовом про поділ майна після розлучення колишньою дружиною вже пропущені, а у Реєстрі її прізвище не значиться.

Далі зрозуміла логіка трьох інстанцій які відмовили у задоволенні позову: співвласник квартири не може бути виселений з такої квартири, оскільки це порушує його право власності. Статті 319, 321 ЦК України. Навіть якщо такий співвласник у цій квартирі фактично не проживає. Тому, стаття 405 ЦК України тут не допоможе.

Верховний Суд підкреслив, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про припинення права власності відповідачки на спірну квартиру. Тобто, в цьому випадку презумпція спільності права власності на майно подружжя застосована «по повній».

І знову суд НЕ вирішив де-факто спір, точніше конфліктну життєву ситуацію. Той хто нічого не робить – колишня дружина – залишився із дулею у кишені, а той хто намагався за допомогою закону досягнути результату – колишній чоловік- залишився у розбитого корита…

Аналізуйте судовий акт: Щоб уникнути презумпції спільності права власності на майно подружжя ФОП повинен довести у суді, що спірне майно, яке використовується у господарській діяльності було придбане за особисті кошти (ВССУ, № 361/8273/16-ц, від 01.11.2017р.)

Виявляється, що виконавець перед тим як продати з торгів квартиру боржника - чоловіка повинен перевірити чи не перебуває ця квартира у спільній сумісній власності із жінкою боржника! (ВССУ від 29 листопада 2017р. у справі № 489/4802/15-ц)

Оформлення права власності на новозабудову в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до спільної сумісної власності подружжя (№ 6-2921цс17 від 15.11.2017р.)