Арештовувати соціальні та пенсійні рахунки можна! (ВС/КЦС у справі № 711/841/14-ц від 02.08.2021)

Фабула судового акту: До повноважень державних та приватних виконавців, у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» віднесено накладення арештів на кошти (майно) боржника. При цьому такий арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Однак, слід зазначити, що не підлягають арешту рахунки зі спеціальним режимом використання. Слід зазначити, що зарплатні рахунки, що належать фізичним особам, рахунки на які боржники отримують соціальні виплати да згаданої категорії не відносяться.

Користуючись даним правом виконавці арештовують банківські рахунки боржників та, фактично, у більшості випадків позбавляють боржника взагалі будь-якого джерела доходу. Тобто виконавець стягує і відповідний процент із заробітку боржника у рахунок погашення боргу і одночасно не дає розпоряджатись залишком на картці.

Але як правило, державні виконавці, у разі надання їм документів про те, що рахунок боржника призначений для виплати заробітної плати або отримання соціальної допомоги чи пенсії йшли на зустріч та знімали такі арешти.

Але не завжди все так гладко, що і підтвердив Касаційний цивільний суд у постанові, що пропонується до уваги.

У даній справі боржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, які полягали у накладенні арешту на його банківський рахунок мотивуючи свої вимоги тим, що даний рахунок використовуються ним для отримання пенсії, яка є його єдиним доходом, а тому накладення арешту фактично позбавляє його засобів до існування.

Суд першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд у задоволенні скарги відмовили та у своїх рішеннях зазначили, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Таким чином, державний виконавець в межах наданих йому повноважень правомірно наклав арешт на кошти боржника, зазначивши у постанові про заборону накладення арешту на рахунки, на які законом заборонено накладати арешт.

На вказані рішення боржником було подано касаційну скарги з тих мотивів, що боржник є особою з інвалідністю та отримує на рахунок, на який накладено арешт, виключно пенсію по інвалідності. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що накладення арешту за рахунок, з якого боржник отримує пенсію, яка є його єдиним джерелом доходу, поставило його у скрутне матеріальне становище, однак арешт не скасували.

Скаржник є особою з інвалідністю ІІІ групи та отримує на рахунок, на який накладено арешт, виключно пенсію по інвалідності. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що накладення арешту за рахунок, з якого боржник отримує пенсію, яка є його єдиним джерелом доходу, поставило його у скрутне матеріальне становище, однак арешт не скасували.

Проте, Касаційний цивільний суд не визнав вказані доводи обґрунтованими та у задоволенні скарги відмовив.

Приймаючи таке рішення КЦС у своїй постанові вказав, що за положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах.