Заява потерпілих про призначення покарання не пов’язаного з позбавленням волі не свідчить про їх бажання звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ВС/ККС № 702/880/16-к від 10.05.2018)

Фабула судового акту: У даній справі вироком суду першої інстанції особу засуджено за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Водночас апеляційним судом вказаний вирок змінено та засудженого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком.

При цьому звільняючи засудженого від відбування покарання суд апеляційної інстанції серед іншого врахував і те, що потерпілими під час апеляційного перегляду справи було подано заяви з проханням призначити засудженому покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

На таку ухвалу прокурором подано касаційну скаргу з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про засудженого внаслідок м’якості (ст. 65 КК України).

Суд касаційної інстанції погодився із доводами прокурора та вказав, що місцевий суд призначаючи покарання за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України в межах санкцій частин цих статей закону України про кримінальну відповідальність, місцевий суд урахував характер і ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, дані про особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризувався позитивно, не судимий, є інвалідом ІІ групи та учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, наявність на утриманні матері похилого віку, позицію потерпілих, які просили призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Суд також урахував пом'якшуючі покарання обставин - щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Натомість суд апеляційної інстанції апеляційний суд належним чином не врахував конкретні обставини справи та ступінь тяжкості вчинених злочинів, та, зокрема грубість порушення ним вимог Правил дорожнього руху України при керуванні транспортним засобом, а також те, що це потягло за собою тяжкі наслідки у виді смерті потерпілого.

Окрім того, на думку ККС те, що потерпілі подали до апеляційного суду заяви з проханням призначити засудженому покарання не пов'язаного з позбавленням волі не свідчить про їх позицію щодо можливості звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Залишення злочинцем місця ДТП та ненадання допомоги потерпілому, який згодом загинув, не вважаються тяжкими наслідками, які обтяжують покарання відповідно до ст. ст. 135 та 286 КК України (ВС/ККС, № 566/606/15-к від 20 червня 2018 р.)

За ст. 286 КК України стан алкогольного сп’яніння водія не впливає на кваліфікацію злочину, проте є обтяжуючою обставиною при призначенні покарання і має зазначатись у вироку (ВСУ у справі № 5-368кс(15)16 від 1 грудня 2016р.)

М’який вирок водію, який збив людину і вона померла, скасовано за скаргою потерпілого на підставі істотного порушення вимог КПК - ст. 349 КПК України (Апеляційний суд Вінницької області від 8 вересня 2016р.)