Залишення апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів без руху чинним кримінальним процесуальним законодавством НЕ передбачено (ВС/ККС № 344/15549/17 від 19.09.2018)

Фабула судового акту: Положеннями частини першої статті 399 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених

, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

Водночас згідно ст. 422 КПК України отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Отже з аналізу вказаних норм можна зробити висновок про те, що законодавцем проведене чітке розмежування порядку прийняття до розгляду та безпосередньо розгляду судових рішень постановлених судом першої інстанції при розгляді справи по суті та ухвал слідчого судді постановлених в порядку судового контролю.

У даній справі особою, яка подала скарги на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України, подано апеляційну скаргу на ухвали слідчих суддів про самовідвід та повернення скарги заявнику у зв’язку із пропущенням визначеного законом строку оскарження.

Однак суддею апеляційного суду вказані апеляційні скарги залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а у подальшому повернуто скаржнику.

Такі обставини стали підставою для звернення скаржника до Касаційного кримінального суду.

Переглядаючи зазначене судове рішення ККС погодився із доводами скаржника та вказав, що у ст. 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст. 422 КПК.

Зокрема, відповідно до вказаної статті, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тобто цією та іншими нормами КПК не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. На це вказують, зокрема, й обмежені строки розгляду таких скарг на вказані рішення (ч. 2 ст. 422 КПК).

Аналізуйте судовий акт: Положення ст. 23 КПК України автоматично висувають вимогу про нове дослідження доказів у суді апеляційної інстанції кожного разу, коли мова йде про скасування виправдувального вироку (ВС/ККС, Справа №164/1509/15-к, 05.07.18)

Хоча КПК і не встановлює чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, адвокат власника цього майна має таке право (ВККС у справі № 487/5688/16-к від 3 липня 2018р.)