Проведення слідчого експерименту за клопотання сторони захисту, але за відсутності адвоката є підставою для визнання такого доказу недопустимим (ВС/ККС у справі № 628/2370/17 від 18.08.2020)

Фабула судового акту: До уваги читача пропонується цікаве судове рішення, яка цікаве насамперед нестандартністю ситуації, яка склалась під час досудового розслідування.

У даній справі особу було виправдано за ч. 5 ст. 185 КК України. Апеляційний суд із таким рішенням погодився.

Виправдовуючи особу місцевий суд послався на те, що вина обвиунваченого не доведена. Зокрема, суд визнав недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка, у зв`язку з порушенням права особи на захист, оскільки ця слідча дія проводилася за клопотанням сторони захисту, однак без участі захисника, в зв`язку з тим, що анкетні дані особи свідка засекречені відповідним грифом секретності, а сторона захисту не має відповідного допуску. Разом з тим, як зазначив суд, докази «строгої необхідності» в наданні свідку такого статусу, відсутні. Даний факт позбавив захисника приймати участь у проведенні слідчого експерименту, ставити учасникам свої запитання, з метою уточнення та перевірки показів свідка при слідчому експерименті та проведенні його за ідентичних погодних умов та освітленні, які були під час події. Таким чином, була порушена стаття 240 КПК України.

На ухвалу апеляційного суду прокурором було подано касаційну скаргу, яку Касаційний кримінальний суд залишив без задоволення.

Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що слідчий експеримент, ініційований захисником, була проведена у його відсутність, в зв`язку з забезпеченням конфіденційності відомостей про особу свідка. Одночасно стороною обвинувачення не були надані докази необхідності вжиття таких заходів щодо цього свідка. Це позбавило захисника можливості приймати участь у проведенні слідчого експерименту, ставити учасникам свої запитання, з метою уточнення та перевірки показів свідка при слідчому експерименті, у тому числі, перевірити чи проведена ця слідча дія за ідентичних погодних умов та освітленні, які були під час події.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних.

Однак, згідно матеріалів досудового розслідування кримінального провадження в ході досудового розслідування було змінено анкетні дані свідка на підставі посадової особи поліції, яка не була включена в групу слідчих у цьому провадженні.

Окрім того, вбачається також, що слідчий експеримент за участю свідка проводився не в ідентичних погодних умовах та освітленні, які були під час події, а стороною обвинувачення в ході судового розгляду протилежного доведено не було.

За таких обставин протокол слідчого експерименту за участю свідка є недопустимим доказом з підстав, наведених у вироку.

Аналізуйте судовий акт: Протокол слідчого експерименту складений без участі захисника і покладений в основу вироку є недопустимим доказом, а сам вирок підлягає перегляду (ВС/ККС у справі справа № 206/6798/16-к від 26 лютого 2019р.)

Порушення підслідності однозначна підстава для визнання доказів недопустимими (ВС/ККС у справі № 761/34909/17 від 14.04.2020)