Пояснення, отримані стороною захисту в порядку ч. 8 ст. 95 КПК України мають не є джерелом доказів, однак мають оцінюватись у сукупності з іншими доказами у справі (ВС/ККС № 750/2282/15-к від 15.05.2018)

Фабула судового акту: Кожен громадянин нашої країни майже щодня чує про гучні корупційні скандали. Це і бурштинові оборудки, затримання на отриманні неправомірної вигоди керівниками державних підприємств та державних установ. Але пересічна людина сприймає такі новин як щось далеке та таке що до неї жодного відношення не має.

Проте, кожен з нас хоч раз у житті стикався з так званою «побутовою» корпупцією.

Усе починається зі звичайної довідки, яка не особливо зрозуміло для чого потрібна, але з цього нікчемного папірця починається ходіння по бюрократичних муках –«зачекай прийомного дня, встигни в інтервал трьох годин прийому, і фарт, чудо-довідка-непотріб у тебе». Або ж замов послугу у посередників за тисячу гривень або надай «добровільну благодійну допомогу» на користь якого незрозумілого фонду. І очевидно, що такі хабарчики роздаються тисячі разів на день. Побутова корупція – як ракова клітка, невеличка, але смертельно небезпечна. Вона вбиває державу.

Згідно обвинувального акту у справі, судові рішення у якій аналізуються, особа працюючи на посаді завідувача сектору централізованого оформлення документі відділу з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України Управління Державної міграційної служби України, діючи умисно з корисливих мотивів, окрім бланків квитанцій з реквізитами банківських рахунків для сплати обов'язкових платежів за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надавала громадянам, які бажали отримати паспорти для виїзду за кордон бланки квитанції з реквізитами банківського рахунку благодійного фонду при цьому приховуючи, що сплата коштів на рахунок благодійного фонду не є обов'язковою для оформлення закордонного паспорта однак вказувала, що така оплата пришвидшить видачу вказаного документу.

У подальшому голова благодійного фонду після переведення грошових коштів у готівкову форму частину грошей надавав згаданій вище посадовій особі.

Вироком суду першої інстанції, який залишено без зміни апеляційним судом зазначену особу виправдано у зв’язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

На вказані рішення прокурором було подано касаційну скаргу. Мотивуючи свої доводи прокурором зазначено, що судами при постановленні згаданих судових рішень було істотно порушено норми кримінального процесуального закону. Так суд першої інстанції всупереч положенням частини восьмої статті 95 КПК послався у вироку на позасудові пояснення свідка, надані захиснику. Також прокурор зазначив, що місцевий суд у порушення статті 99 КПК визнав недопустимим доказом рукописні записи про взаєморозрахунки між обвинуваченою та свідком головою благодійного фонду, пославшись на те, що вони не є офіційними документами.

В свою чергу Касаційний кримінальний суд переглядаючи вказані рішення касаційну скаргу прокурора частково задовольнив та скасував ухвалу суду апеляційної інстанції.

У свої ухвалі ККС вказав, що відповідно до точного змісту частини восьмої статті 95 КПК пояснення, надані стороні, не можуть використовуватися як джерело доказів у справі.

Водночас судом першої інстанції у своєму вироку зазначено, що: «В ході дослідження письмового пояснення свідка та перегляду у судовому засіданні відеозапису, який був наданий захисником…, а також прослуховування його свідчень на минулому судовому засіданні у іншому складі суду, встановлено…»

Отже у вироку місцевий суд послався не виключно на оскаржені пояснення свідка, а в сукупності з показаннями того ж свідка, які він давав під час минулого судового розгляду, тобто під час змагального процесу за повної можливості для всіх сторін піддати свідка перехресному допиту.