Подача скарг прокурором на судові рішення без відома та згоди особи, звільненої від кримінальної відповідальності, є незаконною (ВС/ККС № 234/14766/17 від 28.03.2019)

Фабула судового акту: Одним із основних принципів кримінального судочинства є принцип змагальності.

Як визначено у положеннях частин 1, 3 статті 22 Кримінального процесуального кодексу України Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. При цьому під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

У даній справі до жінки зателефонувала особа, яка представилась слідчим поліції та повідомила, що її син вчинив ДТП та запропонувала вирішити це питання, тобто звільнити сина від кримінальної відповідальності за хабар. На таку пропозицію жінка погодилась та перерахувала на телефонні номери, вказані «слідчим» 1000 грн. Тобто фактично ця жіночка стала жертвою «телефонних шахраїв».

Але на виході отримала склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, оскільки на думку органу досудового розслідування усвідомлювала те, що фактично передала хабаря службовій особі – працівнику правоохоронного органу.

Ухвалою місцевого суду вказане кримінальне провадження було закрито на підставі ч. 5 ст. 354 КК України.

З таким рішенням погодився і апеляційний суд.

Проте, заступник прокурора області подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду, яку вмотивував тим, що ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду не встановлено, що невідома особа, яка телефонувала перебувала чи перебуває на посаді слідчого, тобто є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Також зазначає про те, що особа, яка представилась слідчим була шахраєм, тому жінка повинна перебувати у статусі потерпілої від дій невідомої особи та судом не здобуто переконливих доказів, щодо наявності умислу на надання неправомірної вигоди.

Переглядаючи ухвалу апеляційного суду Касаційний кримінальний суд підстав для її задоволення не знайшов.

Переглядаючи справу, ККС вказав, що згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 354 КК України, особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений статтею 369 Кримінального Кодексу України, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона - до отримання з інших джерел інформації про цей злочин органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, - добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності має відповідати вимогам ст. 287 КПК України.