Огороджена територія домоволодіння більше не є сховищем або дивні новації Верховного Суду (ВС/ККС № 569/6988/16-к від 10.04.2018)

Фабула судового акту: Диспозицією ч. 3 ст. 185 КК України передбачено кримінальне покарання з вчинення крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

Стала судова практика, яка знайшла своє відображення і у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» визначила, що під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо. Не може визнаватися сховищем неогороджена і така, що не охороняється, площа або територія, на яку вхід сторонніх осіб є вільним, а також та, що була відведена та використовується для вирощування продукції чи випасу тварин (сад, город, ставок, поле тощо).

Покоління юристів як зі сторони захисту так із боку обвинувачення, судді застосовували ці роз’яснення.

Як на мене у цій постанові Пленум ВСУ МАКСИМАЛЬНО повно та зрозуміло визначив проблемні питання кваліфікації крадіжки та визначив поняття сховища.

Однак Касаційний кримінальний суд з якогось переляку перевернув трактування поняття «сховища» та у рішенні, що аналізуються, висловив абсолютно діаметральну позицію.

Вироком суду особу засуджено за те, остання повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу проник на подвір'я домоволодіння, звідки намагався викрасти велосипед. Однак довести злочин до кінця засудженому не вдалося з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії на території згаданого подвір'я помітив і припинив потерпілий.

Такі дії винної особи органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

З такою кваліфікацією погодились місцевий та апеляційний суди.

Проте, ККС переглядаючи вказану справу у касаційному порядку перекваліфікував дії засудженого на ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України виключивши кваліфікуючу ознаку «крадіжка, поєднана з проникненням в інше сховище».

Мотивуючи таке рішення ККС зазначив, що у постановленому вироку суд установив, що злочин було вчинено шляхом вільного доступу на територію подвір'я. За наведених обставин цю територію, навіть якщо вона мала огорожу, не можна вважати сховищем, адже у конкретному випадку її наявність суд фактично визначив як таку, що встановлює лише видимі межі території, а не як сховище.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Крадіжка із проникнення до «тамбурного» приміщення квартир повинна кваліфікуватись за ч. 3 ст. 185 КК України (ВС/ККС № 643/6629/16-к від 08.02.2018)