До фізичного насильства при розбої належить насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння (ВС/ККС № 235/164/16-к від 24.04.2018)

Фабула судового акту: У цій справі за вироком суду особу засуджено за злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, який було вчинено за наступних обставин.

Засуджений будучи особою, яка раніше вчинила розбій у під'їзді побачив потерпілу, підійшов до неї ззаду та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, завдав одного удару по голові в потилицю, від чого та впала. Винна особа, продовжуючи свої злочинні дії, удар потерпілу кілька разів кулаком в голову в голову, ногою по стегнам та з метою усунення опору з боку потерпілої застосовуючи насильство, небезпечне для життя, схопив двома руками за шию та почав стискати її, обмежуючи доступ повітря. В результаті злочинних дій засуджений спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження. Після чого з кишені її куртки забрав мобільний телефон.

Ухвалою суду апеляційної інстанції вирок суду змінено – виключено посилання на рецидив злочину, як обставину, яка обтяжує покарання.

На вказані рішення засудженим та його захисником подано касаційні скарги які вмотивовано тим, що у вироку суду не доведено, що стосовно потерпілої вчинено насильницькі дії, небезпечні для її життя в момент їх заподіяння. При цьому, посилаючись на висновок судово-медичної експертизи, засуджений вказав, що потерпілу він не душив, а тому не було небезпеки для її життя.

Касаційний кримінальний суд переглядаючи цю справу зробив висновок про те, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку показання потерпілої, яка вказала, що засуджений ударив її кілька разів у потилицю, від чого вона впала, а засуджений почав завдавати їй ударів і душити, при цьому потерпіла намагалася вирватись, їй не вистачало повітря і вона побоювалась за своє життя.

Водночас на думку ККС до фізичного насильства, що є ознакою розбою, також належить насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя потерпілого в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого. Такою реальною загрозою для життя потерпілої було здушування її шиї.

При цьому оцінка небезпечності насильства проводиться з урахуванням дійсності, реальності й характеру можливого насильства, коли така загроза не викликає сумніву щодо небезпечності дій винної особи.

Тобто, засуджений неочікувано вчинив напад і ударив потерпілу, поваливши її на землю, продовжив завдавати їй ударів та здушив її шию позбавивши останню реальної можливості чинити опір. Такі дії засудженого з урахуванням обставин вчинення злочину, показань потерпілої та висновку судово-медичної експертизи підтверджує факт насильства та його небезпечність для життя.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ВП: Наявність вільного доступу до приміщення при вчиненні злочинів проти власності унеможливлює застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у приміщення» (ВС/ВП № 569/1111/16-к від 18.04.2018)

ВС/ККС: Кваліфікація дій особи за ст. 185 або ст. 186 КК України залежить від усвідомлення останньою таємності або відкритості її дій (ВС/ККС № 192/2621/16-к від 15.03.2018)

Вирок за розбій за ст. 187 КК скасовано на підставі ст. 69 КК –«призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом» (Апеляційний суд Харьківської області від 31 серпня 2016р.)