Зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу можливе ЛИШЕ у разі заявлення відповідного клопотання сторони (ВС/КГС у справі № 911/4242/15 від 24.11.2020)

Фабула судового акту: Жодного разу коли я аналізую судові рішення пов’язані із вирішенням питань, пов’язаних із відшкодуванням витрат на професійну правову допомогу, а саме зменшення розміру такого відшкодування судами мною оволодіває щонайменше обурення такою позицію судів.

На моє глибоку переконання суди у жодному разі не мають будь-якого права вмішуватись у договірні відносини адвоката та його клієнта і не «рахувати чужі гроші».

Існує безліч прикладів того як за надання правової допомоги клієнти сплачують суми, які значно перевищують суму позову, оскільки окремі питання є дуже принциповими для такої сторони. І чому клієнт чиї права було порушено не має права на повне відшкодування гонорару сплаченого адвокату?

Вважаю, що саме повне відшкодування витрат на правову допомогу стане так би мовити додатковим фільтром від порушення прав і свобод, а також від подання необґрунтованих позовів від різноманітних «сутяжников».

Нещодавно мною на даному ресурсі мною було проаналізовано постанову Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (ВС/КЦС: В окремих випадках суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу (ВС/КЦС у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020). Для того щоб не вдаватись у подробиці даної постанови пропоную читачу ознайомитись із даним рішенням самостійно.

Однак, рішення, яке сьогодні пропонується до уваги іде дещо в розріз з такою позицією КЦС і я вважаю, що саме така позиція суду є обґрунтованою та законною.

У даній справі господарським судом розглядалась скарга підприємства на бездіяльність державного виконавця, яку було задоволено. Одночасно суд стягнув з органу ДВС витрати на професійну правову допомогу в 2900 грн., хоча скаржником заявлялась вимога про стягнення з ДВС вказаних витрат в сумі 4650 грн.

Приймаючи таке рішення господарський суд виходив з того, що надання консультації із питань практичного застосування норм чинного законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства щодо аналізу правовідносин між сторонами, які виникли у виконавчому провадженні та зумовлені здійсненням відповідного оскарження бездіяльності органу Виконавчої служби та за процесуально-правовий супровід, підготовки тексту скарги в розмірі 3 години є завищеними, оскільки представник скаржника неодноразово звертався до господарського суду Київської області зі скаргами на дії Виконавчої служби змінюючи, при цьому, лише періоди, за якими виконавчі дії не вчинялись, а також враховуючи ідентичність поданої скарги до вже розглянутих судом скарг, за якими стягнуто витрати на правничу допомогу.

Апеляційний суд з такою позицією суду першої інстанції погодився.

Вказані висновки стали підставою для звернення скаржника до Касаційного господарського суду із касаційною скаргою.

При цьому на думку автора касаційної скарги обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а не є правом або обов’язком суду.