Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (№ 910/33054/15 від 14.02.2018)

Фабула судового акту: У цьому рішенні КГС висловив позицію, яка АБСОЛЮТНО протирічить позиціям ВГСУ, які висловлювались раніше (наприклад ВГСУ: На сторону процесу законодавством НЕ покладено обов'язок здійснювати моніторинг щодо існування судових проваджень, у яких він виступає учасником судового процесу (№ 911/4241/15 від 10.10.2017))

У вказаній справі позивачем оскаржувалось рішення господарського суду в апеляційному порядку.

Проте, суд апеляційної інстанції у апеляційну скаргу повернув у зв’язку із тим, що скаржником у порушення норм ст. 93 Господарського процесуального кодексу у редакції, яка діяла до 15.12.2017 апеляційну скаргу подано у строк більший ніж 10 днів з моменту проголошення рішення у справі.

Проте, позивач не погодилась із таким рішенням та подала касаційну скаргу на вказану ухвалу апеляційного суду мотивуючи її тим, що вона не була повідомлена про дату та час останнього судового засідання, а тому не брала участі в ньому та систематично не отримувала кореспонденцію з суду через підкуп листоноши стороною відповідача. У зв’язку із цим на переконання скаржниці такі обставини є поважними та такими, що дозволяють суду поновити їй строк на апеляційну оскарження судового рішення, у порядку визначеному ст. 97 ГПК України у старій редакції.

Проте Касаційний господарський суд з такими доводами не погодився і вказав на наступне.

Незважаючи на те, що позивачка була ініціатором судового процесу, вважаючи, що її права були порушені, в подальшому свідомо нехтувала своїми процесуальними правами та обов'язками, не з'являючись у судові засідання, не реагуючи вчасно на прийняте за результатом розгляду її позову судове рішення та водночас датою та змістом ухваленого судового рішення не цікавилась.

При цьому у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Враховуючи наведене процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КГС: ГПК не встановлений перелік обставин для відновлення пропущеного строку на оскарження; у кожному випадку суд приймає рішення на власний розсуд (ВС/КГС у справі № 32/177 від 26 січня 2018р.)

ВГСУ: Господарський суд ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ надсилати сторонам, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення (справа № 914/726/17 від 25.10.2017)

ВСУ: Поновлення судом процесуального строку на оскарження рішення БЕЗ наведення причини та скасування цього рішення, є порушенням п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (ВСУ від 16 серпня 2017р. у справі № 6-577цс17)