Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви (ВС/КГС № 909/1013/17 від 23.05.2018)

Фабула судового акту: Згідно матеріалів справи, судові рішення у якій аналізуються, ухвалою місцевого господарського суду, яка залишена без зміни судом апеляційної інстанції позовну заяву іноземної компанії повернуто позивачу у зв’язку із тим, що у порушення норм п. 3 ч. 1 статті 57 ГПК України, не додано доказів сплати судового збору в сумі, порядку та формі, визначеній Законом України «Про судовий збір».

При цьому на думку судів довідка Державної судової адміністрації України про зарахування надходжень від сплати судового збору в іноземній валюті не є належним підтвердженням сплати судового збору.

Обґрунтовуючи такий висновок суд першої інстанції зазначив, що у вказаній довідці не містяться реквізити валютного рахунка, на який здійснювалося перерахування судового збору в іноземній валюті та відсутні відомості про перерахування судового збору до відповідного територіального органу казначейської служби.

Зазначені рішення позивачем було оскаржено у касаційному порядку у зв’язку із тим, що оплату судового збору в іноземній валюті за подання позовної заяви здійснено за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті «Судова влада України», у розмірі навіть більшому, ніж передбачено чинним законодавством щодо максимального рівня судового збору у позовах майнового характеру.

При цьому на думку позивача суд мав самостійно перевірити сплату позивачем судового збору у випадку сумніву щодо такої сплати.

Переглядаючи зазначену справу та скасовуючи рішення нижчестоящих судів КГС вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Водночас посилання судів попередніх інстанції на неможливість встановлення реквізитів валютного рахунка, на який здійснювалося перерахування судового збору в іноземній валюті, є необґрунтованим, оскільки для сплати судового збору нерезидентами в іноземній валюті в Україні був наявний лише один валютний рахунок, на який міг бути сплачений судовий збір в іноземній валюті.

Нормами частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином обов’язок перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України покладається саме на суд. Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем належної суми судового збору.

Аналізуйте судовий акт: Судовий збір не сплачується при поданні позову щодо захисту порушеного права споживача (ВССУ у справі № 757/32520/16-к від 18 травня 2016р.)

Навіть якщо і виграєш суд, то судовий збір не стягнеш з відповідача, який законом звільнений від його сплати?! (ВСУ від 28 лютого 2017р. у справі № 21-3829а16)