Нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру при приватизації квартир мешканцями не стають їх власністю (ВС/КГС у справі № 914/554/19 від 16.12.2020)

Фабула судового акту: У рішенні, що пропонується до уваги, Касаційний господарський суд висловився щодо відмінності нежитлових приміщень від допоміжних та правових наслідків набуття вказаними приміщеннями ознак нежитлового або допоміжного.

У даній справі міська рада звернулась із позовом до обслуговуючого кооперативу та ОСББ із вимогами витребування із чужого незаконного володіння допоміжних приміщень та їх повернення, а також скасування державної реєстрації прав на спірні приміщення.

Свої вимог орган місцевого самоврядування мотивував тим, що ним не приймалось рішення про відчуження цих приміщень з комунальної власності на користь третіх осіб. Однак право його власності було незаконно припинено державним реєстратором, який змінив статус спірних приміщень з нежитлових та допоміжні з подальшою реєстрацією права власності на ці приміщення за ОСББ без наявності у останнього жодних правовстановлюючих документів.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи таке рішення місцевий господарський послався на те, що спірні приміщення мають статус допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, які призначені для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, а право розпоряджатися такими приміщеннями в силу прямої норми закону належить всім співвласникам багатоквартирного будинку.

Апеляційний та касаційний суди із рішенням господарського суду області погодились.

При цьому рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги органу місцевого самоврядування було вмотивовано тим, що згідно п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якого власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно ч. 3 ст. 4 ЖК УРСР у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Отже допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

Аналізуйте судовий акт: Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками та виділу в натурі не підлягає (ВС/КЦС № 554/7785/16-ц від 20.03.2019)