Факт неотримання стороною справи судових рішень які повернулись в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не є поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду (ВС/КГС № 916/3188/16 від 23.04.2018)

Фабула судового акту: Господарським процесуальним кодексом у попередній редакції визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. При цьому у разі недотримання такого строку апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Слід зауважити, що господарське процесуальне законодавство не містить конкретного переліку обставин, які є поважними. Оцінка поважності або не поважності таких причин повною мірою покладено на суди апеляційної інстанції, а тому таке поняття є оціночним.

У даній справі підприємство звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції із пропуском встановлених ГПК строків.

Ухвалою апеляційного суду у поновленні строків відмовлено у зв’язку із тим, що ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які надіслані за наявною в матеріалах справи адресою відповідачу, були повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання», копія оскаржуваного рішення також не була вручена відповідачу та повернута до суду першої інстанції без зазначення відділенням поштового зв'язку причин такого повернення, однак зазначена кореспонденція надсилалась місцевим господарським судом на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім цього на думку суду апеляційної інстанції апелянт мав можливість ознайомитись з процесуальними документами, прийнятими за результатами судового засідання суду від 23.01.2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для загального доступу.

Не погоджуючись із таким рішенням підприємство звернулось до Касаційного господарського суду із касаційною скаргою мотивуючи її тим, що представник підприємства не приймав участь у судових засіданнях у даній справі, поштову кореспонденцію суду не отримував, а про наявність оскаржуваного рішення від 23.01.2017, повний текст якого складено та підписано 26.01.2017, дізнався лише 09.11.2017 під час ознайомлення з матеріалами справи своїх представників; наявність вільного доступу до Єдиного реєстру судових рішень не означає обов’язок будь-якої особи регулярно ознайомлюватись з рішеннями судів.

В свою чергу КГС залишаючи в силі ухвалу апеляційного суду вказав, що Нормами ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Одночасно апеляційні суди у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Касаційний господарський суд перевіряючи доводи відповідача зауважив, що згідно матеріалів справи, яка переглядається на адресу відповідача, яка зазначена в матеріалах позовної заяви та у наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, судом першої інстанції надсилались ухвала про порушення провадження у справі, ухвала про відкладення розгляду справи, ухвала про виправлення описки, ухвала про відкладення розгляду справи та рішення Господарського суду Одеської області, проте зазначені процесуальні документи повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку. При цьому, на конвертах, в яких надіслано ухвали суду поштовим відділенням проставлено відмітку «за закінченням терміну зберігання». На конвентах, в яких надсилалось рішення суду не вказано причини такого повернення.