Зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є окремим та самостійним засобом судового контролю за виконанням судового рішення (ВС/КАС № 556/2081/17 від 16.10.2018)

Фабула судового акту: Цікаве судове рішення, яке стосується питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах в якому Касаційним адміністративним судом вказано на процесуальні норми ,які регулюють форму подання відповідних заяв до судів.

У даній справі заявник звернувся до суду із заявою в порядку ст. 267 КАС України у попередній редакції у якій просив витребувати від боржника, який є суб’єктом владних повноважень звіт про виконання судового рішення щодо надання сім'ї заявника житла та за наслідками розгляду звіту або його неподання, накласти на селищного голову штраф у розмірі 40 мінімальних заробітних плат.

Ухвалами місцевого та апеляційного судів вказану заяву повернуто заявнику, оскільки така не відповідає вимогам ч. 9 ст. 267 КАС України оскільки у заяві не зазначено номер адміністративної справи; відомостей про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформації про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; інформації про хід виконавчого провадження; документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; переліку документів та інших матеріалів, що додаються.

На згадані рішення заявником було подано касаційну скаргу з тих підстав, що оскільки заявник не просив суд, в порядку частини 9 статті 267 КАС України, визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень, а, у відповідності до ч. 1-5 ст. 267 КАС України, просив зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та накласти штраф. Відтак, вимоги до заяви, вказані у ч. 9 ст. 267 КАС України не можуть поширюватися на вимоги щодо заяви, поданої у відповідності до п.1-5 ст. 267 КАС України.

Зазначені доводи Касаційний адміністративний суд визнав слушним та касаційну скаргу задовольнив.

У своїй постанові КАС зазначив, що приписами статті 267 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: - зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-8 ст. 267 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 9 ст. 267 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (ч. 12 ст. 267 КАС України).

З системного аналізу норм ст. 267 КАС України вбачається виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

В свою чергу, законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Таким чином, вимоги до заяви, передбачені ч. 9 ст. 267 КАС України не можуть бути застосовані до заяв, поданих з вимогами, передбаченими ч.1-8 даної статті, а саме - про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, а також про накладення штрафу.

Аналізуйте судовий акт: ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПОЛІЦІЯ ТЛУМАЧИТЬ СУДОВУ УХВАЛУ В СВОЇХ ІНТЕРЕСАХ? (Ухвала Дарницького районного суду від 11.01.2019р. (Справа №753/16047/18)

Компенсація за невиконання державою рішення суду протягом трьох місяців негайно стягується судом з Держказначейства України (Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у справі № 804/11/15)