Загальнодоступність певної інформації сама по собі не свідчить про її загальновідомість та не звільняє суд від обов'язку її дослідження (ВС/КАС № 826/19844/16 від 18.04.2018)

Фабула судового акту: У даній справі кандидатом на посаду подано позов до Комісії з питань вищого корпусу державної служби у якому просив визнати протиправними дії Комісії щодо визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад першого заступника та заступника Голови Державної служби геології та надр України, а також визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо визнання переможців у вказаному конкурсі.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав на те, що зазначений конкурс проведено з істотними порушеннями, які зафіксовано за допомогою засобів відеофіксації спостерігачами громадських організацій та представниками «Радіо Свобода».

При цьому позивачем у своїй позовній заяві вказано гіперпосилання на вказані відео, розміщені на відеохостінгу «Youtube». Водночас матеріальних носіїв інформації із зазначеним відеозаписами до позову не долучено.

Рішеннями місцевого та апеляційного судів позовні вимогу задоволено.

Проте, на згадані рішення відповідачем подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що посилається на те, що підставою до задоволення позовних вимог судами попередніх інстанцій стали порушення процедури проведення конкурсу на зайняття вакантних посад першого заступника та заступника Голови Державної служби геології та надр України, які були зафіксовані спостерігачами громадських організацій та представниками «Радіо Свобода» в ході відеофіксації такого конкурсу та розміщені в мережі Інтернет. Проте, судами не встановлено, яким чином зазначені порушення могли вплинути на результати такого конкурсу.

Одночасно Комісією не було допущено істотних порушень конкурсної процедури, які б призвели до неправильного визначення результатів конкурсу. Також судами було допущено істотні порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Всупереч вимогам статті 146 КАС України, судами не переглядались та не досліджувались в ході судового розгляду справи матеріали відеофіксації конкурсу на зайняття вакантних посад першого заступника та заступника Голови Державної служби геології, як наслідок, судами допущено порушення принципу дослідження доказів безпосередньо у судовому засідання.

Касаційний адміністративний суд касаційну скаргу задовольнив мотивуючи своє рішення таким.

Висновки судів про допущення Комісією порушень процедури проведення конкурсу на заміщення вакантних посад першого заступника та заступника Голови Державної служби геології та надр України та, як наслідок, протиправність дій відповідача щодо визначення переможців за результатами такої конкурсної процедури, ґрунтуються виключно на відеозаписах, які були зроблені громадськими організаціями разом з представниками «Радіо Свобода» та розміщені в мережі Інтернет.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, вказані відеозаписи в них відсутні. Судами попередніх інстанцій також не оглядались та не відтворювались вказані відеозаписи в судовому засіданні, що підтверджується журналами судових засідань.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 89 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Зі змісту вказаної норми вбачається, що дослідження доказів, як стадія процесу доказування полягає в безпосередньому сприйнятті та вивченні судом інформації про факти, що містяться у передбачених законом джерелах доказів. Дослідження доказів здійснюється під час судового розгляду справи, ознайомлення зі змістом доказів поза процесом не має значення для вирішення справи.

Порядок дослідження звуко- і відеозаписів визначена статтею 146 КАС України, якою передбачено, що відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.