Вказівка на місце проживання у виконавчому документі не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження поза межами відповідного виконавчого округу (ВС/КАС у справі № 380/7750/20 від 31.03.2021)

Фабула судового акту: Мікрофінансові організації як правило намагаються стягнути борги зі своїх боржників мінуючи суди. Для цієї мети ними використовується позасудовий механізм, а саме виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі.

Діюче законодавство та стала судова практика вже досить давно визначили, що такі написи є незаконними, але МФО використовуючи «своїх» нотаріусів все одно продовжують користатись таким засобом стягнення.

Але для державного чи приватного виконавця такий виконавчий документ (виконавчий напис) все одно є виконавчим документом, адже останній у судовому порядку не визнано таким, що не підлягає виконанню («не скасовано»).

У зв’язку із цим боржники, які проживають, наприклад, у Донецькій області через арешт його рахунків дізнається, що стосовно нього розпочато виконавче провадження на підставі такого напису, яке проводиться приватним виконавцем виконавчого округу, який розташований припустим у м. Києві.

З подивом боржник дізнається, що у документах, які стали підставою для відкриття ВП місце його проживання вказаного столицю, хоча у м. Києві він ніколи не проживав, не працював тощо.

Наприкінці 2020 року Касаційний цивільний суд у своїй постанові вказав, що такі дії виконавця є правомірними та й взагалі – нічого страшного, що кредиторами та і виконавцями брутально порушується принцип територіальності, закріплений у ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (ВС/КАС: На принцип територіальності при примусовому виконанні тепер можна плювати. КАС дозволив (ВС/КАС у справі № 460/3537/20 від 09.12.2020)

Однак, тепер КАС прийняв протилежне рішення.

Сподіваюсь, що такими темпами вказана категорія спорів все ж таки буде розглянута Великою Палатою Верховного Суду, який і поставить остаточну крапку у правомірності порушення територіальності відкриття виконавчого провадження.

У даній справі боржник за виконавчим провадженням звернувся до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ, мотивувавши свої вимоги тим, що він зареєстрований та проживає у Львівській області та працює на підприємстві, яке також розташовано на території вказаної адміністративно-територіальної одиниці.

Суди першої та апеляційної інстанції стали на бік позивача та, скасовуючи постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, вказали, що при відкритті виконавчого провадження відповідачу було відомо про зареєстроване місце проживання позивача.

Вказане у виконавчому написі інформація про місце проживання боржника у місті Києві не може слугувати достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа у місті Києві без перевірки приватним виконавцем інформації про дійсне місце проживання боржника на час відкриття виконавчого провадження.