Відповідальності за порушення ПДР підлягає ВИКЛЮЧНО водій, а не особа, яка просто сидить за кермом (ВС/КАС 204/8036/16-а від 19.02.2020)

Фабула судового акту: Наполегливості працівників патрульної поліції щодо оскарження рішень адміністративних судів про визнання їх постанов про притягнення водії до адмінвідповідальності протиправними можна лише позаздрити.

Але ж прикрим є те, що оскаржуючи вочевидь законні рішення та намагаючись стягнути копійчаний штраф поліція витрачає і власний час і, головне, бюджетні кошти.

У даній справі громадянина за постановою патрульного було притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення правил паркування (ст. 122 КУпАП).

Постанову патрульного було оскаржено в порядку адміністративного судочинства.

У позові громадянин зазначив, що в той день він не керував авто, а тільки підійшов до нього та авто було припарковано так, як його припаркував член сім`ї. Поліцейський наказав пред’явити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, на що позивач вказав, що він не керував транспортним засобом, проте відповідач не звертав на це уваги. Зазначає, що жодних доказів на підтвердження порушення ним ПДР та вчинення адміністративного правопорушення відповідач не надав.

Суди першої та апеляційної інстанцій з такими доводами погодились - визнали постанову протиправною та скасували останню.

Згадані рішення поліцією було оскаржено у касаційному порядку.

Однак КАС скаргу не задовольнив та залишив рішення судів попередніх інстанцій в силі.

Мотивуючи своє рішення КАС вказав, що за нормами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено працівником поліції суб’єкта відповідальності за вказане правопорушення, тобто особи, яка безпосередньо несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.