Умовами для призначення пенсії державного службовця є дотримання сукупності вимог щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. (ВС/КАС № 822/524/18 від 04.04.2018)

Фабула судового акту: УВАГА! ЗРАЗКОВЕ РІШЕННЯ!

Згідно ч. 1 ст. 290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

При цьому висновки Верховного Суду в зразкових справах належить застосовувати в справах щодо звернення осіб до суду з однотипними позовами з типовим позивачем, відповідачем та предметом спору.

У даній справі колишня працівниця органу ПФУ, яка є інвалідом другої групи призначеної довічно та яка досягла 50-річного віку, звернулась до управління Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723.

При цьому позивачка у своїй позовній заяві вказала, що згідно п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу» у неї наявне право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу».

В свою чергу ПФУ заперечуючи проти таких вимог пенсіонерки вказав, що чинна редакція Закону України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу» передбачає право осіб на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» виключно за дотримання такими особами умов, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, а саме щодо віку, загального стажу, спеціального стажу.

Також п. 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, визначено, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В свою чергу Касаційний адміністративний суд у у задоволенні позову відмовила.

При цьому ВС/КАС у своєму рішенні вказав, що аналіз ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому для жінок зазначений вік визначається ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та становить шістдесят років.

В свою чергу після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 «Про державну службу» від 16.12.1993 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.