Не поцікавився рухом своєї справи – отримав відмову у продовженні строків на апеляційне оскарження (ВС/КАС № 0870/8014/12 від 15.05.2019)

Фабула судового акту: Чергове спірне рішення Касаційного адміністративного суду щодо віднесення окремих підстав для поновлення процесуальних строків до поважних.

Я, та на мою думку переважна кількість читачів, які є юристами, що практикують, стикалися із недобросовісним відношенням працівників потових установ до своєї роботи.

При цьому така недбалість часто призводить до того, що окремі процесуальні строки внаслідок не отримання поштового відправлення вже пропущено, а суди вважають, що неотримання відправлень не є поважною причиною для відновлення пропущених строків.

Так що ж робити у таких випадках?

На думку Касаційного адміністративного суду кожна сторона у справі повинна добросовісно виконувати свої обов’язки та використовувати свої процесуальні права і навіть більше – майже не щодня відслідковувати за допомогою електронних сервісів долю своєї справи, хоча Кодекс адміністративного судочинства жодним чином (sic!) про таку можливість не зазначає.

У даній справі третя особа звернулась до суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду. Одночасно вказана скарга містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, яке було обґрунтовано тим, що ухвала суду на її адресу не надходила, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося за закінченням строку зберігання. При цьому вона регулярно отримувала поштову кореспонденцію, проте зазначеного листа або повідомлення про необхідність його отримання, вона не отримувала. Крім того, зазначала, що про існування зазначеної ухвали дізналася після того, як інший учасник справи ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії ухвали та передав фотокопію їй.

Натомість із такою мотивацією апеляційний суд не погодився та відмовив у відкритті апеляційного провадження вважаючи зазначені причини неповажними.

При цьому ухвалу апеляційного суду, зокрема, вмотивовано тим, що оскаржуване рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступним. Проте, з апеляційною скаргою згадана особа звернулась до суду після спливу майже 10 місяців.

У зв’язку із цим третя особа подала касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду.

Доводи касаційної скарги полягали у наступному. судова повістка на судове засідання, а потім копія ухвали суду разом із супровідним листом суду першої інстанції, які були направлені на її адресу, повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням строку зберігання», не свідчить про те, що нею змінено адресу, про що не повідомила суду, або що вона відмовилася від отримання кореспонденції. По усталеній практиці Верховного Суду повернення судової кореспонденції з відміткою «за закінченням строку зберігання» не є належним повідомленням/врученням учаснику справи, з точки зору дотримання вимог процесуального законодавства. При цьому скаржник не є юридично обізнаною та не є досвідченим користувачем Інтернету.

Проте, згадані доводи на думку КАС не є такими, що заслуговують на увагу у зв’язку з чим касаційну скаргу залишено без задоволення.