Позовні заяви до СВП щодо оренди землі комунальної власності мають розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства (ВС/ВП № 727/10968/17 від 20.06.2018)

Фабула судового акту: Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватно-правові відносини відрізняються від публічно-правових наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Не зважаючи на таке досить чітке визначення природи публічно-правових та приватно-правових спорів кількість судових рішень, які виносяться Великою Палатою Верховного Суду в порядку ч. 6 ст. 346 Кодексу адміністративного судочинства України насправді вражає.

Аналізуючи рішення ВП іноді взагалі на ум приходить думка щодо взагалі доцільності існування адміністративних судів та адміністративного процесу.

У даній справі підприємство звернулося до суду із адміністративним позовом до СВП у якому поставило вимоги визнання незаконним та скасування рішення СВП ,яким позивачу відмовлено у продовженні строку оренди земельних ділянок.

Судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд провадження у справі закрито на підставі ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки справу про такий спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Такі рішення було оскаржено підприємством до ВС.

Велика Палата погодилась із рішеннями нижчестоящих судів та вказала, що термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС у редакції, чинній на час вирішення цієї справи).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судами попередніх інстанцій належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, стосується права оренди позивача на земельні ділянки, які є комунальною власністю, а СВП під час здійснення повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Отже, виник спір про цивільне право і подальше оспорювання права оренди на спірні земельні ділянки не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права оренди на земельні ділянки.