Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України: послабити себе банкрутством під час війни неприпустимо

Днями Прем’єр Володимир Гройсман як глава уряду прозвітував про результати роботи за 9 місяців: “Це не бравада про успіхи, а звіт про те, що зроблено…», пише ukrinform.ua

Отже, зроблено: ріст ВВП -– на 3,8%, зростання експорту товарів – на 12,4%, будівництво збільшилося на 5,7%, агросектор виріс на 4,9%. Враховуючи те, що проти країни йде реальна війна, і частина території під окупацією, ніби є з чого радіти. Але днями ж було оголошено про підняття ціни на газ. І от ми пишемо інтерв`ю, а на екрані телевізора з вимкненим звуком черговий кандидат у президенти на фоні «газових» графіків емоційно захищає народ. З газу та інших непопулярних рішень, які необхідно ухвалювати уряду, починаємо розмову Укрінформу з главою уряду.

ПРОДОВЖИТИ СПІВПРАЦЮ АБО УВІЙТИ В ДЕФОЛТ

- Володимире Борисовичу, чи можна було, все таки, уникнути підвищення ціни на газ, особливо коли країна входить в зиму?

- Ми насправді уникли підвищення, якщо говорити про реалії, перед яким стояла Україна. Маю на увазі те, що підвищення цін на газ стало значно меншим за первинні вимоги Міжнародного валютного фонду. Воно справді мало бути на рівні 60%, що, до речі, не раз озвучувалось. Чому цього неможливо було уникнути? Ми працюємо з фінансовими ринками світу, аби віддати кредити, які на нас поклали минулі уряди протягом 2005- 2013 років. Зокрема, щороку платимо 5 млрд дол. як ціну обслуговування взятого тоді боргу. Тож у нас як уряду було два варіанти –домовитися про мінімальне зростання цін на газ і продовжити співпрацю або увійти у дефолт. Це банкрутство країни. І цього неможливо було допустити.

Тобто ще раз наголошу: зобов’язання, а це зобов`язання країни перед найавторитетнішою міжнародною фінансовою фундацією, виникло не сьогодні і не вчора. І починаючи з 2008 року нам про це нагадували. Ми в уряді рік і три місяці боролись за те, щоб не допустити такого підвищення, бо розуміли, що для людей це дуже чутливе питання. Так був знайдений компроміс – не 60%, а 23,5%.

Чи є питання щодо соціального захисту населення? Звісно, є. Але коли дехто розповідає про те, що цього року на субсидії було виділено 71 млрд грн, а на 2019-й їх скорочено до 55 мільярдів, готовий пояснити “експертам”, які не розібрались у питанні. У тих 71 млрд грн було закладено 20 млрд грн боргів минулого року, тому чиста цифра на субсидії у 2018 році - 51 млрд грн. А на 2019 рік ми заклали в бюджеті 55 мільярдів, тобто, на 4 млрд. грн. більше. Також з 1 жовтня ми спростили правила оформлення субсидій. У міжопалювальний період Мінсоцполітики провело перевірку, вирахувало тих, хто має нормальні статки, а користується субсидіями. Відтепер допомогу держави отримуватимуть тільки ті наші співвітчизники, які дійсно її потребують. Грошей вистачить.

- Коли і як уряд планує провести монетизацію субсидій?

- У декілька етапів. Розпочинаємо 1 січня. Це дуже серйозний процес, який відбуватиметься уперше. Частині, а це 1 млн 300 тис. домогосподарств, ми вже виплачуємо зекономлені кошти. У середньому вийшло по 600-700 гривень кожному господарству. Наступний етап – переведення усіх на особові рахунки. Саме туди будемо направляти доплату держави за сплату житлово-комунальних послуг, а уже звідти кошти мають потрапляти до теплопостачальників та інших надавачів комунальних послуг.

- У які строки реально впоратися? Що може стати цьому на заваді?

- До осені 2019 року, тобто, початку наступного опалювального сезону, маємо провести 100-відсоткову монетизацію. Ми вже створили реєстр субсидій і рухаємося далі. Звісно, бюрократія цьому не сприяє. Але вона ніколи й нічому не сприяє. Це величезний обсяг роботи, і ми з усім впораємось.

- Не всі розділяють Ваш оптимізм. От дехто з кандидатів в президенти закликає депутатів різних рівнів збирати позачергові сесії та звертатися до президента негайно скасувати підвищення цін на газ. Що з цим робити, і які це може мати наслідки?