ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ ВИРОК ЗА Ч.3 СТ.368 КК УКРАЇНИ! ПІДСТАВА - ПРОВОКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ! (ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД від 19 листопада 2019 р.)

Фабула судового рішення: Колегія суддів Херсонського апеляційного суду під час перевірки матеріалів кримінального провадження дійшла висновку, що саме дії потетрпілого носили провокаційний характер, про що і було вказано у вироку суду першої інстанції.

Прокурором в апеляційній скарзі не спростовано висновок суду першої інстанції, відповідно до якого встановлено, що потерпілий є мешканцем м. Херсона і взимку вирішив зайнятися продажом риби, однак для здійснення її реалізації не обрав ринки м. Херсона, здійснював поїздки з товаром до смт. Велика Лепетиха Херсонської області.

Стороною обвинувачення також не спростован позиція сторони захисту про те, що здійснення такої діяльності було безприбутковим, оскільки потерпілому необхідно було нести витрати як на закупівлю товару, так і на поїздки до смт. Велика Лепетиха і йому було відомо, що для здійснення такої діяльності необхідне оформлення відповідних документів.

Так, з матеріалів та відеозаписів, досліджених судом першої інстанції, які були надані прокурором, убачається, що потерпілий приїздив та продавав рибу на одному відеозапису це 1 ящик риби, на іншому це було два ящика риби. Потерпілий продавав по 5-6 кг товстолоба, а вартість одного кілограма риби становить 20 грн.. Тому за один ящик риби потерпілий мав прибуток лише 100 грн., це не враховуючи те, що він приїздив з м. Херсона до смт. Велика Лепетиха на відстань 150 км., тобто йому потрібно було витрачати кошти на закупівлю риби та на дорогу туди і назад.

При цьому суд прийняв до увагу позицію ЄСПЛ, викалдену у справі "Банніков проти Російської Федерації" з приводу провокації злочину.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року, у випадку не відкриття стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд не має права допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, в якості доказів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та не заперечується сторонами обвинувачення та захисту, процесуальні документи, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо обинуваченного стороні захисту в порядку передбаченому ст.290 КПК України, на стадії закінчення досудового розслідування не відкривалися.

За таких обставин, докази про вчинення особою інкримінованого злочину,які зібрано зарезультатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо нього відповідно до вимог ст.ст.87, 290 КПК України є недопустимими доказами.

Крім того, колегія суддів також не погоджується з доводами прокурора про те, що під час досудового розслідування було дотримано вимоги ч.1 ст.481 КПК України, оскільки вони не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в справі №349/1487/14-к від 19.02.2019 року. Так, було встановлено, що обіинуваченний є депутатом Великолепетиської районної ради Херсонської області та відноситься до суб`єктів, повідомлення про підозру яким здійснюється безпосередньо прокурором, що не оспорюється апелянтом, і судом першої інстанції здійснено обґрунтований висновок про те, що у даному випадку не підлягали застосуванню вимоги ст.ст.36, 40 КПК України, на які посилається прокурор, зокрема здійснення повідомлення про підозру слідчим. За таких обставин висновок суду про те, що повідомлення про підозру не було вручено уповноваженою особою є правильним та вмотивованим.

З повагою, старший партнер АО "Правові технології" адвокат Бібік А.В.!

Аналізуйте судовий акт: Відповідальність за службову недбалість наступає лише у разі невиконання обов’язків, які віднесено до повноважень посадовця. Інакше – ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ вирок (ВС/ККС № 752/18401/15-к від 17.04.2019)