ВГСУ: Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням господарськими судами ЗУ "Про виконавче провадження"

Аналізуйте судовий акт: Навіть не намагайтеся! Орган виконавчої служби або державний виконавець не несе грошової відповідальності за бездіяльність за ст. 625 ЦК України (ВГСУ від 13 грудня 2016р. у справі № 916/1405/16)

До строку пред’явлення виконавчого документу до виконання не входить строк під час якого д/в розглядає виконавчий документ та відмовляє у відкритті виконавчого провадження (ВСУ від 5 жовтня 2016 р. у справі № 3-698гс16)

Для стягнення виконавчого збору з боржника державний виконавець повинен вчинити виконавчі дії, а не тільки винести постанову (ВГСУ, справа № 20/49 від 12 січня 2016р., судді Палій В.В., Прокопанич Г. К., Студенець В. І.)

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ) (Оглядовий лист ВГСУ від 28.01.2016 № 01-06/131/16)

У порядку інформації та для врахування у розгляді справ зі спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України "Про виконавче провадження", надсилається огляд вирішених господарськими судами України справ, судові рішення в яких переглянуто в касаційному порядку Вищим господарським судом України.

1. Заміна стягувача на стадії виконавчого провадження шляхом укладення цивільно-правового договору без заміни кредитора у зобов’язанні чинним законодавством не передбачена.

Товариство звернулося до господарського суду з позовом про визнання договору відступлення права вимоги недійсним, оскільки його, на думку позивача, укладено з порушенням вимог статті 203 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою апеляційного господарського суду скасовано судове рішення першої інстанції та прийнято нове рішення про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. Судом апеляційної інстанції зазначено, що спірним договором сторони, не замінюючи кредитора у зобов'язанні, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним законодавством.

Вищий господарський суд України визнав законними та обґрунтованими правові висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов’язанні.