Великий український розпродаж - росіяни "поза грою"

В Україні заборонили продавати держпідприємства російським компаніям. Утім, положення закону про приватизацію можна обійти через офшори, вважають аналітики.

В Україні мають намір розпродати залишки державного майна і до 2020 року отримати з цього до 22 мільярдів доларів. Президент Петро Порошенко у п'ятницю, 2 березня, підписав закон про приватизацію, за яким мають виставити на продаж з молотка до тисячі державних підприємств. Продаватимуть усім, крім росіян - їх на приватизаційні конкурси не допускатимуть. "Держава-агресор не має права брати участь у приватизації", - процитував у Twitter слова Петра Порошенка його прес-секретар Святослав Цеголко.

Масштабний розпродаж

У цьому році до приватизаційного списку потрапили до 400 об'єктів так званої "малої приватизації": ФДМУ продаватиме дитячі табори, кінотеатри, магазини та кораблі. Окрім цього, на приватизаційний конкурс будуть виставлені 20 великих підприємств, як от Одеський припортовий завод, ПАТ "Сумихімпром", ПАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат", ПАТ "Центренерго", кілька теплоелектростанцій та обленерго. "У державній власності мають бути збережені лише стратегічно важливі підприємства", - зазначив Порошенко. Він пояснив, що об'єкти малої приватизації продаватимуться шляхом відкритого інтернет-аукціону, що дозволить розширити коло потенційних покупців та збільшити прозорість процесів.

За все український уряд має намір виручити до 22 мільярдів доларів. Закон має допомогти провести масштабний розпродаж держпідприємств швидко та прозоро. Адже суттєвих надходжень від приватизації в Україні не було вже з 2005 року. Минулого року з запланованих 17 мільярдів гривень до державного бюджету були акумульовані від продажу державних підприємств лише трохи більше трьох мільярдів гривень.

Згадайте новину: ПАВЛО ПЕТРЕНКО: ВІЙНА З РОСІЄЮ ТРИВАЄ НЕ ЛИШЕ НА ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ, А Й НА ЛІНІЇ ПРАВОВОГО ФРОНТУ

Приватизувати "по-новому" - без росіян

Новий закон про приватизацію визначає критерії, строки та механізми проведення великої та малої приватизації, окреслює питання захисту інвесторів, визначає засади функціонування інституту радників, проведення оцінки майна та визначення його стартової ціни. Важливою новацією є також визначення процедури вирішення спорів, яка дозволяє звертатися до міжнародного комерційного арбітражного суду.

Також одна з новацій закону - обмеження участі компаній країни-агресора у приватизації, а також юридичних осіб, в яких така держава має істотну участь. Наразі державою-агресором в Україні офіційно визнана Росія. "Є заборона на участь в приватизації російської держави, є заборона на участь компаній, в яких російська держава має суттєву частку, також є норма, що не може бути більше ніж 10 відсотків бенефіціарів, пов'язаних з російською державою", - прокоментував відповідну норму закону заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Окрім цього у законі максимально обмежено участь російського капіталу, людей і компаній, які перебувають в українських та міжнародних санкційних списках. "З політичної точки зору, ми не хочемо, щоб сюди заходив російський державний капітал, компанії, які пов'язані з російським урядом. Оскільки ми ж розуміємо, що "Газпром" чи "Роснефть" - це не бізнес. Це економічна зброя Росії", - пояснив Нефьодов у розмові з DW.

Незважаючи на це, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що всі законодавчі бар'єри російські компанії можуть легко обійти, скориставшись послугами офшорів. "Покупцями держмайна в Україні можуть бути російські компанії, які реєструються через треті країни у офшорах.Прослідкувати таке важко. Тому для росіян українські заборони не проблема", - каже Жаліло. У ФДМУ наполягають, що законодавчо передбачили ретельну перевірку компаній, які допускатимуться на приватизаційний конкурс.