Велика палата вирішуватиме проблему, тому що судді по-різному підходять до ухвал на НСРД

11 вересня Велика палата Верховного суду буде вирішувати, чи є відкриття судових ухвал на НСРД після передачі справи в суд безумовною підставою для визнання здобутих доказів недопустимим, йдеться на сайті sud-report.org.ua

Чому це важливо? Тому що за два останні роки саме невчасне відкриття ухвал призводило до того, що результати негласних слідчих розшукових дій визнавали недопустимими і обвинуваченого у хабарництві могли виправдати тільки з таких формальних підстав.

Згадайте новину: Суддя Рижова - що написано написано у першому вироку судді за державну зраду

Щоб провести відео- чи аудіофіксацію передачі хабара чи контрольної закупівлі наркотиків, слідчі органи мусять мати дозвіл суду. Таке судове рішення до пори до часу залишається таємним в інтересах слідства. В суді, коли справу розглядають по суті, прокурор має показати цю розсекречену ухвалу, щоб довести, що негласні слідчі дії проводилися з дозволу суду, а не в якості хобі… Але ще у березні 2017 Верховний суд ухвалив рішення, що коли якась зі сторні не відкриє іншій доказів після закінчення досудового розслідування, до передачі справи в суд, то суд не має права їх допустити і врахувати у вироку.

І понеслося! Суди почали застосовувати це правило до ухвал на НСРД. Якщо прокурор не відкрив її захисту вкупі з іншими доказами, а приніс аж у судове засідання, то суд визнавав недопустими всі похідні докази – матеріали НСРД. І байдуже що було на відео, наскільки відверто і нахабно вели себе герої, адже суд слідував доктрині «отруєного дерева».

Українські суди вже встигли наухвалювати чимало виправдувальних вироків для звинувачених у хабарництві саме через невідкриття ухвал.

Рух почався у липні 2018. Колегія Другої судової палати Касаційного кримінального суду під головуванням Льва Кишакевича у справі про наркотики висловила бажання відійти від висновку ВСУ від 16 березня 2017. Колегія зіслалася на практику ЄСПЛ, що право на відкриття доказів не є абсолютним правом, тому що у будь-якій справі можуть існувати конкуруючі інтереси, такі як національна безпека, необхідність захисту свідків або утримання в таємниці методів розслідування. Колегія висловила думку, що коли ухвали суду на НСРД на момент звернення до суду з обвинувальним актом не були в розпорядженні прокурора, оскільки розсекречуються тільки рішенням спеціальної експертної комісії, яка в розсекреченні має право і відмовити, то їх можна відкривати саме в судовому засіданні. З такими міркуваннями колегія звернулася до Великої палати Верховного суду, але та вирішила і далі триматися старої позиції.

Згадайте новину: Звільнили суддю Старобільського суду Віталія Озерова, якому поклали гроші в коробку з сухариками

25 червня 2019 колегія Другої судової палати Касаційного кримінального суду під головуванням того ж таки Кишакевича ухвалила інше цікаве рішення у справі про хабарництво. Колегія зіслалася на рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2019 року у справі «Якуба проти України» і зазначила, що невідкриття ухвали слідчого судді на проведеня НСРД не може бути безумовною підставою для визнання отриманих доказів недопустимими. Більше того, ухвала на НСРД взагалі не є доказом, а є процесуальним документом. Така ухвала повинна досліджуватися судом, оскільки засвідчує законність слідчої дії, але, на думку суду, може бути відкрита і в судовому засіданні.

Незадовго після знаменитого рішення в ЗМІ з посиланням на неназвані джерела в правоохоронних органах з‘явилася інформація, що у липні квартиру судді Кишакевича пограбували.

Автору невідомо, чи пов‘язано це роботою Кишакевича як судді. Але висновок був дійсно резонансним і сприймався судами нижчих інстанцій з ентузіазмом. На постанову активно посилалися, визнаючи докази допустимими. Щоправда, поки далеко не всі.