Уточнення військово-облікових даних: спірні питання - НААУ

16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.

Круглий стіл на тему «Захист прав військовозобов’язаних під час мобілізації» ініціювали комітети НААУ з питань захисту прав людини та з питань військового права. До участі у заході долучилися представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Зокрема, в дискусії брали участь представники Святошинського районного у місті Києва ТЦК Олег Коротченко та Павло Пімахов, лікар-військовослужбовець Наталія Пустовойтова, голова Комітету НААУ з питань адвокатської практики Богдан Кушнір, заступник голови Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen Ігор Андрєєв, член Ради Комітету НААУ з питань захисту прав людини Сергій Костира. Також у дискусії взяли участь представник ГО «Юридична Сотня», адвокат Інна Сімакіна, заступник голови Комітету НААУ з питань захисту прав людини Сергій Старенький, члени Ради цього Комітету Дмитро Бузанов, Павло Макаренко та інші.

Голова Комітету НААУ з питань військового права Марія Островська нагадала перелік військово-облікових даних, що слід уточнити відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», Хоча він і визначений у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», адвокат зазначила, що виділені законодавцем 60 днів призначені для уточнення даних, але не всіх 34-х пунктів. Так, наприклад, медичний огляд ВЛК не має входити до процесу уточнення даних, попри наполягання на цьому ТЦК.

Читайте статтю: Оформлення відстрочки від призову на військову службу: позиція ТЦК та судова практика

Також доповідач звернула увагу на проблему основних нормативно-правових актів, що регулюють питання уточнення облікових даних. Цей обов’язок передбачений у трьох законах та двох постановах Кабміну, що по-різному формулюють вимоги. А вже за місяць з моменту суттєвих травневих змін до військово-мобілізаційного законодавства Кабмін встиг кілька разів внести зміни до власних постанов. На думку М.Островської, це свідчить про нестабільність норм та впливає на якість закону, який за практикою ЄСПЛ має бути доступним, передбачуваним у своїх формулюваннях. Зрештою, це може призвести до визнання Європейським судом з прав людини держави порушником Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Тим більше, що всупереч вимогам Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» одночасно діють два різні порядки ведення Реєстру «Оберіг». Один з них затверджений Міноборони (наказ від 28.03.2022 № 94), яке утратило повноваження регламентувати такі питання. Інший порядок визначений Кабміном, але відповідна постанова від 10.05.2024 № 523 досі відсутня у публічному доступі.

Попри норми Закону «Про доступ до публічної інформації», за яким кожна людина вправі мати доступ до інформації про неї, яка збирається та зберігається, доступ до реєстру «Оберіг» відсутній для всіх, крім Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, а також ТЦК. Міноборони, яке має статус держателя та адміністратора Реєстру, відмовляє у задоволенні запитів про публічну інформацію і відсилає людину до ТЦК, як органу ведення Реєстру. При цьому в Міноборони керуються нормами свого Порядку ведення Реєстру, який мав припинити дію з 04.04.2024. Генштаб, який є розпорядником Реєстру, запити ігнорує. Водночас, ТЦК часто навіть не приймає документи.

Адвокат висловила сподівання щодо налагодження співпраці між ТЦК та адвокатською спільнотою, надання алгоритмів дій захисника з метою захисту прав людини задля покращення та удосконалення ефективності правничої допомоги.

Б.Кушнір наголосив на проблемі відсутності законодавчо прийнятого єдиного алгоритму оновлення військово-облікових даних та гарантій щодо не порушення прав після проходження ВЛК.

Представник Святошинського РТЦК Павло Пімахов акцентував увагу на необґрунтованому негативному відношенні до діяльності ТЦК, що, на його думку, є здебільшого наслідком ворожої пропаганди. Через це ставлення громадян до військових органів влади вкрай недовірливе, люди налаштовані скептично, вірять у вигадане беззаконня за інформацією із соцмереж. Саме тому існують конфлікти та розбіжності щодо належного виконання роботи. Водночас ТЦК готові співпрацювати з адвокатами в рамках правового поля, підкреслив П.Пімахов.

П.Макаренко повідомив, що на сьогодні в Україні приблизно 11,2 млн. осіб, які можуть підлягати мобілізації. Це чоловіки віком від 25 до 60 років. З них приблизно 500 тис вже є зарезервовані, а 1 млн 500 тис потенційно мають інвалідність. Це питання безпосередньо стосується проходження ВЛК, що створює додаткові незручності для громадян.