Українці такі дурні, що продадуть своє головне природне багатство – Карпати?

Коли з уряду нарешті підуть торгаші, а на їх місце прийдуть фахівці, менеджери й патріоти, які бережуть країну для майбутніх поколінь?

Ось супутникове фото кордону України (в межах Закарпатської області) й Румунії. Влітку воно подавалося псевдо-активістами без позначень країн із заголовками про «масову, нищівну вирубку лісу на Закарпатті».

Читайте статтю: Як підвищити і зміцнити імунітет: п'ять ефективних способів

Насправді на Закарпатті ліс неушкоджений, це територія Карпатського біосферного заповідника в Рахівському районі, де вирубка взагалі заборонена.

Зате румунський бік Карпат вирізаний під корінь, а гори понівечені трелювальними волоками. Усе це – результат концесії, в яку Румунія віддала свій ліс одній австрійській фірмі.

А тепер головне! Усі ми пам’ятаємо, як восени минулого року Кабмін України лобіював скасування заборони експорту необробленої деревини (кругляка) взамін на 600 мільйонів євро фінансової допомоги з ЄС. Ця торгівля національним багатством не пройшла тільки завдяки спротиву суспільства.

Влітку цього року уряд знову взявся за українські ліси й задумав здати їх у концесію, результати якої ви бачите на супутниковому фото. Теж не пройшло через спротив суспільства.

Читайте статтю: Куди поїхати на вихідні з Києва: 10 найкрасивіших місць

І ось зараз чергова спроба – днями Кабмін всупереч позиції фахівців, кулуарно схвалив Стратегію реформування лісового господарства до 2022 року. Яка передбачає ліквідацію всіх державних лісогосподарських підприємств і створення суб’єкта господарювання з корпоративними правами, фактично акціонерної компанії.

Тобто викинули поняття «концесія», яке викликає категоричне несприйняття в суспільстві, і замінили його на «суб’єкт господарювання з корпоративними правами», що передбачає подальшу можливість приватизації державних лісів.

У мене, як керівника єдиної області в Україні, лісистість якої займає більше половини території, кілька питань. Невже українці такі дурні й нездалі, що мусять продати головне природне багатство, яке в них залишається, – Карпати? Невже ми дійсно ні на що не варті окрім того, щоб бути сировинним придатком для Європи? І коли з уряду нарешті підуть торгаші, а на їх місце прийдуть фахівці, менеджери й патріоти, які бережуть країну для майбутніх поколінь?