Фабула судового акту: 10 жовтня 2018 року Верховний Суд залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій у досить цікавій справі (Справа № 925/68/18).
Вказана справа може стати у нагоді тим хто постійно працює з публічними закупівлями та має проблеми із виконанням підрядних договорів, які виконуються не у тому році, в якому відбувалося фінансування.
У 2016 році з Державного бюджету виділено кошти на проведення будівельних робіт. У ході проведення публічних закупівель переможцем стало підприємство, яке запропонувало найнижчу вартість (31 млн. грн.).
До закінчення 2016 року підряднику не вдалося виконати всі роботи, тому постало питання повернення 4 мільйонів до бюджету.
Повернення цих коштів оформлено додатковою угодою № 1 про зменшення ціну основного договору на 4 мільйони, яку подано до органів казначейства.
Але, враховуючи об’єктивну необхідність у закінченні ремонтних робіт сторони того ж дня уклали додаткову угоду № 2, в якій повернули тендерну ціну.
Протягом 2017-2018 років на виконання умов додаткової угоди № 2 підрядник виконав роботи, а замовник підписав акти виконаних робіт, але кошти не були оплачені за відсутністю фінансування.
Підрядник звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за виконані роботи. Прокурор вступив у справу та заперечував щодо задоволення позову, мотивуючи свою позицію тим, що додаткова угода № 2 є нікчемною, оскільки нею збільшено ціну договору закупівлі (на 4 млн.) що суперечить ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі».
У зв’язку із чим підрядник звернувся до суду з другим позовом про визнання додаткової угоди № 1 недійсною (через фіктивність) мотивуючи свої вимоги тим, що сторони не вчиняли дій спрямованих на виконання додаткової угоди № 1. Більш того, всі дії були спрямовані на виконання додаткової угоди № 2.
Прокурор, який вступив і в дану справу заперечував щодо позову, мотивуючи свою позицію тим, що додаткова угода №1 спричинила наслідки (повернення бюджетних коштів) та відповідає бюджетному законодавству.
Господарський суд Черкаської області 13.04.2018 задовольнив позовні вимоги. Визнав додаткову угоду № 1 – фіктивною, повністю підтримуючи твердження позивача.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.