У Страсбурзі через 10 років ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити €3600 постраждалим у Скнилівській трагедії

Європейський суд з прав людини після 10 років розгляду виніс рішення у справі постраждалих від Скнилівської трагедії українців.

Євросуд визнав, що Україна порушила 6 і 13 статті Конвенції про права людини (право на справедливий суд та право на юридичний захист), однак відмовився визнавати порушення 2 статті (право на життя).

«Суд вирішив, що країна-відповідач протягом трьох місяців має сплатити заявнику 3600 євро моральної компенсації, а також 360 євро на судові витрати», – йдеться у рішенні Євросуду у справі «Міхно проти України».

Вспомните новость: ЕСПЧ констатирует неисполнение решения судов в Украине

Розгляд цієї скарги розпочався у серпні 2006 року. Позивачами у ній є Анастасія Міхно та її бабуся Ніна. Під час скнилівської трагедії Анастасія Міхно втратила своїх батьків.

У скарзі до Євросуду йшлося, що державні органи України несуть відповідальність за загибель їх родичів, а також, що в Україні не провели належного розслідування обставин трагедії. Також позивачі стверджували, що українським судам, які розглядали справи щодо Скнилівської трагедії, бракувало незалежності та неупередженості, що судові процеси були надто тривалими і що самі позивачі не мали ефективних засобів для захисту.

«Європейський суд встановив, що Україна належно виконала свій обов'язок з розслідування причин і наслідків цієї катастрофи, хоча заявники й були незгідні з цим. Також суд взяв до уваги, що Україна після цієї трагедії розробила законодавство, що регламентує проведення демонстраційних польотів і виплатила заявникам компенсацію. – розповідає адвокат сім'ї Міхно Дмитро Гудима. – Інше питання – щодо незалежності військових судів. Заявники вказували, що розгляд їх справ не був справедливим, оскільки ці справи розглядалися військовими судами, які не були незалежними. Військові судді, належачи до судової гілки влади, мають водночас військові знання, а тому підпорядковані Міністерству оборони – тобто виконавчій гілці влади. Крім того судді військових судів здебільшого мали звання нижчі, ніж особи, які перебували на лаві підсудних».

Оскільки для військових питання підпорядкованості вищому за званням є одним із ключових, то, на думку заявників, питання незалежності судового розгляду справи було достатньо сумнівним.

Згадайте новину: Постраждалим в АТО відмовили щодо компенсації зруйнованого житла або ЕСПЛ нічого без доказів не задовільняє

«Крім того на суддів військових судів поширювалися положення військових статутів, а військові звання цим суддям присвоювалися за поданням військового командування. Які перспективи були би для кар’єрного росту судді-полковника, який засудив генерала? Мабуть, ніякі. Це породжувало сумніви в незалежності військових суддів навіть після тієї реформи, про яку згадав Євросуд у справі Міхно. Він вирішив, що ця справа відмінна від справи «Мірошник проти України», в якій Євросуд визнав, що військові суди в Україні не відповідають принципу незалежності. Євросуд вказав, що справа постраждалих у Скнилівській трагедії є відмінною, оскільки на час розгляду цієї справи в Україні вже існувала Державна судова адміністрація, а тому військові суди не були тісно пов'язані у матеріальному плані з Міністерством оборони, хоча судді цих судів і надалі входили до складу ЗСУ, які підпорядковані міністерству», – додав Дмитро Гудима.

Цікаво, що військові суди в Україні ліквідували у 2010 році, зокрема, через те, що вони не відповідали конвенції про захист прав людини, а тепер Євросуд встановив, що на час розгляду скнилівської трагедії вони відповідали критерію незалежності.