Головна Блог Новини У столиці запрацював «Освітній Хаб міста Києва»: мета - Зупинити масовий виїзд українців за кордон у пошуках кращої долі

У столиці запрацював «Освітній Хаб міста Києва»: мета - Зупинити масовий виїзд українців за кордон у пошуках кращої долі

У 2016 році Міністр юстиції України Павло Петренко презентував масштабний проект із вивчення іноземної мови, який розпочинався на базі юстиції Києва. Тільки за перший рік роботи понад 2 мільйони українців висловили бажання вивчити англійську мову за допомогою проекту Міністерства юстиції «Lingva.Skills». Проте на цьому не зупинились, наразі за допомогою проекту можна покращувати знання з української мови, вивчити англійську до рівня B2 та на окремому порталі https://www.lingva-de.com/ вивчати німецьку.

Цей проект продовжує активно розвиватись, щодня сотні людей приєднуються до можливості навчатись онлайн.

Знання мов – не єдина умова успішного просування кар’єрними сходинками, успішні ті, хто навчається протягом усього життя. Саме для того щоб займатись особистісним розвитком та підвищенням кваліфікації, очільник столичної юстиції Станіслав Куценко з командою Асоціації інноваційної та цифрової освіти запустили соціальний проект «Освітній Хаб міста Києва». І вже через півроку мережа хабів зможе охопити всю країну.

Місія проекту полягає в реалізації концепції «Навчання впродовж життя» (Life Long Learning) на рівні цілого міста з метою можливості українцям отримати роботу своєї мрії, відкрити власний бізнес, саморозвиватись та реалізувати себе у своїй державі.

Люди спочатку навчаються на порталі eduhub.in.ua м’яким навикам (soft skills), які експерти Міжнародного економічного форуму в Давосі визнали найзатребуванішими навиками у 2020 році: позитивні комунікації, емоційний інтелект, особиста ефективність, уміння управляти людьми та проектами тощо. Після цього користувачі запрошуються на тренінг для відпрацювання навиків на практиці. Це інноваційний метод змішаного навчання (blended learning), який наразі широко застосовується у провідних університетах світу та міжнародних корпораціях, де вдало поєднується онлайн-навчання з практикою. І все це в «Освітньому Хабі» безкоштовно.

З іншої сторони, до даного проекту залучені керівники та HR-спеціалісти провідних українських підприємств-роботодавців, які можуть за певними навиками обирати собі співробітників завдяки інтерактивному резюме, яке формує користувач, проходячи навчання в «Освітньому Хабі міста Києва». По суті, кожен українець тепер має змогу сформувати свій особистий «біометричний паспорт навиків».

Ось такий механізм і є, власне, реальним соціальним ліфтом, який вже запрацював в Україні.

Насамперед треба створити умови, при яких українці матимуть можливість реалізовувати себе в Україні без кумівства та хабарів, виключно завдяки своїм здібностям, знанням та навикам. Тобто запустити ефективний соціальний ліфт. І паралельно необхідно надати українцям можливість набувати ті знання та навики, які потрібні кожній людині у сучасному світі. Адже не секрет, що якість освіти в Україні не є взірцем, і понад 50% українців, які працюють не за фахом, яскраве тому підтвердження.

Великі світові корпорації боряться за кожного кваліфікованого працівника, бо це запорука стійкості підприємства.

Статистична служба Європейського Союзу «Євростат» оприлюднила інформацію, згідно з якою у минулому році українці отримали більше з усіх дозволів на проживання на території країн ЄС (понад 660 тис.) та майже 90% з них із метою працевлаштування.

Українці повинні отримати можливість працювати на власній землі та постійно вдосконалюватись.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст