Цивільний позов проти приватного виконавця подається за місцем його проживання (перебування), а не за місцем здійснення його професійної діяльності ( ВС/КЦС у справі № 757/53167/18-ц від 09 вересня 2020 р.)

Фабула судового акту: Сумна історія про визначення підсудності розгляду позову проти приватного виконавця як з огляду на її тривалість, так і з огляду на остаточний вердикт. Два роки нашій судовій системі знадобилося на те, щоб лише визначити місце розгляду такого позову, і тільки через буде розпочато слухання справи по суті в суді першої інстанції.

Історія розпочалася з того, що приватний виконавець виконуючи рішення суду, наклав арешт на кошти, які накопичувалися на рахунку для зарахування пенсій (за програмою «Картка киянина»), і під час дії арешту стягнув їх. Оскільки такий арешт був скасований рішенням суду, боржник вважає, що пенсійні кошти отримані приватним виконавцем безпідставно і в порядку, передбаченому ст. 1212 ЦК України звернувся із цивільним позовом до приватного виконавця про їх стягнення.

Боржник подав позов за місцем здійснення професійної діяльності приватного виконавця, і суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийняв таких позов. Проте ВС скасував ці рішення і визначив, що у такому випадку позов повинен подаватися у відповідності до ст. 27 ЦПК України за місцем проживання відповідача, як фізичної особи.

До того ж суд касаційної інстанції погодився з тим, що суд першої інстанції має усі можливості на підставі частини 6, ст. 187 ЦПК України з’ясувати дійсне проживання приватного виконавця і, таким чином, правильно визначити підсудність.

Очевидно, що на практиці застосування такого підходу абсолютно нелогічне, і тут потрібне втручання законодавця. Адже приватний виконавець може заарештовувати пенсійні кошти у Києві, а мати місце проживання в Ужгороді, чи навіть в ОРДЛО та роками ухилятися від відвідувань судових засідань як відповідач за місцем проживання...

Аналізуйте судовий акт: Бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна фізичної особи є триваючим правопорушенням, тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому 447-451 ЦПК України (Справа № 756/4756/14-ц)

Рахунки для виплати зарплати є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою арешт не накладається, а їх видокремлення належить до повноважень виконавчої служби (ВС/КАС, № 340/1018/19,17.01.20)

Накладення арешту на рахунок боржника який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати, що призводить до порушення прав (Борівський районний суд,№ 614/386/19,18.06.19)

Перерахування стягувачеві суми у іншій валюті, а ніж валюта, зазначена у судовому рішенні, не є належним виконанням судового рішення (ВС/ВП № 761/12665/14-ц від 04.07.2018)

Прокурор, який не є стороною виконавчого провадження, НЕ має права знайомитись з ним навіть в порядку ст. 93 КПК України (ВС/КЦС № 175/222/18 від 22.01.2020)