Генеральный прокурор Руслан Рябошапка: "Суспільство вимагає крові. Суспільство вимагає посадок"

Руслан Рябошапка зайшов в Офіс президента наприкінці травня цього року. Планувалось, що він має курувати судову реформу, діяльність правоохоронних органів, безпеку і оборону.

Ще в статусі заступника голови ОП Рябошапка говорив в інтерв'ю LB.ua, що повноцінно реформувати систему прокуратури неможливо. Краще, мовляв, звільнити всіх і набрати нових - як у патрульній поліції. Хоча й заперечував вірогідність такого сценарію: хто ж тоді братиме участь у судових процесах.

За кілька місяців саме Рябошапка запустив реформу прокуратури (яку, до слова, вже оскаржують в Окружному адмінсуді Києва). Хоча він запевняє, що шансів поновитися на посадах у прокурорів, котрі не пройдуть атестацію, немає.

Від посади Генпрокурора, каже, відмовлявся двічі. На третій - таки погодився.

А проведення нарад із президентом, де, ймовірно, обговорювалась пріоритетність тих чи інших "посадок", Рябошапка, звісно, заперечує. Та й про самі справи, в тому числі про справи Майдану, детально не розповідає. Пояснює тим, що не хоче повторювати "практику попередника" і обговорювати конкретні кримінальні справи.

Поза тим, після Революції гідності пройшло вже п'ять років, призначено четвертого Генпрокурора, а результатів розслідування злочинів Майдану й досі немає.

Хто є "наставниками" прокурорів; кого Зеленський мав на увазі, кажучи - в розмові з Дональдом Трампом - про "100% свого Генпрокурора"; кого ще з народних депутатів найближчим часом очікують "посадки", - в інтерв'ю LB.ua з Генпрокурором Русланом Рябошапкою.

Вспомните новость: Власть Зеленского строится на двух людях – на самом президенте и на главе его офиса, а не на самостоятельных институтах

"У багатьох прокурорів є свої наставники, власники чи куратори, які їх спрямовують"

Вікторія Матола: Минулого тижня відбулося тестування прокурорів – перший етап реформи, яку формально запустив президент (принаймні відповідний законопроект – його авторства). Уже зараз очевидні недолугості змін до законодавства. Зокрема, нечітко визначені всі етапи атестації, велика дискреція у членів кадрових комісій, невизначення балу за тестування загальних здібностей, анонімки на прокурорів, що може призвести до зловживань, тощо. Ці та інші умови атестації активно критикують…

Хто критикує? Прокурори? Чи їхні власники?