У різних країнах світу нині активно заморожують активи російських олігархів і обговорюють можливість конфіскації їх на користь України. Своєю чергою Верховна Рада вже ухвалила законопроєкт, який направлений на конфіскацію майна, що належить громадянам рф і юридичним особам і знаходиться на території нашої країни.
Але дехто з експертів застерігає, що позасудовий механізм прийняття рішень по таких активах, може призвести до того, що власники заблокують цей процес саме в судовому порядку. Щоб розібратися в тому, якими дійсно можуть бути наслідки, поговорили з суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Олегом Ткачуком.
Згадайте новину: Прийнято закон про конфіскацію майна росіян та інших осіб, що мають тісний зв’язок із рф: законопроект № 7169
"ФАКТ ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА ТРЕБА ЗАФІКСУВАТИ ПРЕДСТАВНИКАМ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ АБО ВІЙСКОВОГО КЕРІВНИЦТВА"
– Президент після відвідування Бучі ініціював створення спеціалізованого механізму для притягнення до відповідальності всіх причетних. Він заявив про те, що до нього долучать слідчих, прокурорів, суддів. Якою має бути роль суддів у цьому механізмі?
– Я тривалий час обстоюю думку про те, що в Україні вже давно потрібно було відновити військові суди для того, щоб була єдина система військової юстиції, де є також військова служба правопорядку і спеціалізована військова прокуратура. Щодо прокуратури, то законопроєкт уже ухвалено, тепер потрібно ще відновити військові суди. Ми здебільшого зараз говоримо про Бучу і звільнені від окупантів міста на Київщині, але бойові дії ведуться і в інших регіонах, там росіяни також вчиняють воєнні злочини. Тому і в Бучі, й у інших населених пунктах потрібно проводити невідкладні слідчі дії, й частину з них має бути санкціоновано судом. Відповідно коли є військова прокуратура, є специфіка цих справ і цих злочинів, то є, мабуть, логіка в тому, щоб судовий контроль за діяльністю військових органів досудового слідства, прокуратурою здійснювався військовими судами.
Те, що стосується злочинів у Бучі, Бородянці, Ірпені, Гостомелі й інших містах, які потрапили під тимчасову окупацію, я мав кілька розмов з іноземними юристами і журналістами. І вони так само запитують про той самий механізм, яким би він мав бути. Я думаю, що президент правильно все говорить. Звичайно, є логіка в тому, щоб створити спеціальну структуру для розслідування цих злочинів. І вона має бути міжнародною, щоб туди ввійшли не тільки українські юристи, але також юристи інших країн, аби забезпечити стовідсоткову неупередженість цього розслідування. Адже рф завжди наполягатиме на тому, що або розслідування неправильно проведено, або неправильні судді, або ще щось.
Вони власне і війну проти нас почали тому, що у нас усе "неправильно": і державний устрій, і судді не такі, як їм би хотілося. Тому, на мій погляд, було б доцільно, аби розслідування, експертизи по цих злочинах проводили не тільки українці, а й представники інших країн. Зокрема тих країн, де перебувають наші біженці. Логіка в тому, що слідчі дії повинні відбуватися не тільки в Україні, адже частина потерпілих перебуває у Польщі, Німеччині, в Чехії, Словаччині, Словенії й інших країнах. І коли б було створено такий міжнародний орган з розслідування цих злочинів, можна було б допитати і тих потерпілих, які перебувають за кордоном і, можливо, в Україну вже не повернуться. Та нам важливі свідчення кожної потерпілої людини, тому що за кожен злочин, і політичне керівництво рф, і військове керівництво, й безпосередні виконавці мають відповідати.
І якщо б в Україні було відновлено військові суди, то саме такі судді мали б входити у цю міжнародну структуру. Тому що, наприклад, для Ірпінського міськрайонного суду це складна робота, оскільки це безпосередньо стосується людей, які там живуть. Вони, по-перше, дуже боляче це сприйматимуть, а, по-друге, у підсудних буде теза про те, що вони зацікавлені, чого не можна було б закинути представникам міжнародної спільноти чи суддям військових судів, адже вони, не мають, так би мовити, територіальної прив’язки до якогось регіону. Структура військових судів має залежати від дислокації формувань Збройних Сил.
Але оскільки їх наразі немає, то очевидно, що має бути запроваджено механізм для відбору тих, хто може брати участь у цих процедурах розслідування, санкціонування слідчих дій. Це важливо. Адже для багатьох слідчих дій санкція суду потрібна, щоб зафіксувати всі ті моменти, які там відбулися. І чим раніше це буде зроблено, тим краще. Це нагальна проблема.
Зараз, коли намагаються повернути до життя знищенні міста й селища, дуже важливо зафіксувати ті злочини, які було вчинено загарбниками, потім це буде зробити неможливо. Я, наприклад, переживаю за те, щоб це було зроблено вчасно і настільки правильно, щоб це не затягнулося на багато років.
Блог